"Ви самі не витримаєте": українці влаштували дискусію про секції та гуртки своїх дітей

Дискусію спровокувала дописом у Threads Яна Денис. Вона розповіла, скільки секцій відвідує її дитина.

Що написала жінка?

Жінка запитала в інших батьків, скільки секцій відвідують їхні діти. І розповіла свою історію.

Ми з подружкою нарахували 7 секцій в моєї дитини,
– уточнила вона.

При цьому запитала (у не зовсім цензурному форматі), чи вона не перебільшує.

Дискусія про гуртки і секції / скриншот допису

Що думають українці?

Батьки у коментарях активно прокоментували цей допис і поділилися своїм досвідом. Написали таке:

• Мамки, порахуйте "робочі години" вашої дитини. Ви самі стільки не витримаєте, скільки пахають ваші діти. А потім ви будете нити, чому в підлітковому віці вони стають брудними овочами, яким не цікаве життя. Бо вони ЗАДОВБАЛИСЬ, і це ваша вина!

• В мене був такий племінник, в якого кожен день був розписаний, гаджети обмежені. В 16 з'їхав від батьків. Неможливо жити в тій напрузі.

• Ви комусь щось тим доводите, а дитина страждає.

• Судячи з коментарів, я мама так собі, бо моя дитина ходить тільки на англійську мову.

• Перерахуйте ці секції, бо якщо це малювання, чи макраме, чи вокал – це одне, а якщо це 7 спортивних секцій – то так, ви …

• Моя дитина ходить у мистецьку школу – навчання триває 10 – 12 годин. Діти займаються на вибір – танцями, музикою, вокалом, малюванням, театральним мистецтвом. Хто хоче і є можливість – може поєднувати. І це дуже велике навантаження.

• Моя думка: нехай краще ходять на додаткові заняття, ніж сидіти в телефоні 24/7. Тим більше якщо дитина "вивозить це", то чому б ні.

• Якщо дитина сама собі обрала всі секції і на кожну з них ходить із задоволенням та самостійно, то ок. Якщо це обрали ви, бо "треба" і самі вимушені всюди возити, то скоріш за все у вас немає свого життя та своїх хобі.

• Як дуже зайнята колись дитина, майже відмінниця, маю червоний диплом магістра – вчора діагностували депресію 2-й раз. Дайте дитині відпочити, будь ласка, такий стиль життя укорінюється і дуже важко так жити.

• Хай ходить, нам, психологам, в наступне десятиліття теж треба буде з кимось працювати.

Чи варто носити підручники у школу?

Батьки також дискутували щодо того, чи варто дітям носити книжки до школи. Чи навпаки – сподіватися на гаджети.