Енергетичний колапс 2040: чи встигне людство замінити нафту технологіями

В ефірі політолога Юрія Романенка розгорілася гостра дискусія з економістом Максимом Півнем щодо того, чи дійсно нафта закінчується, і чи варто готуватися до енергетичного колапсу вже до 2040–2050 років.

Економіст Максим Півень вибудував свою аргументацію на відомій концепції Кінга Хабберта - вченого, який ще в середині минулого століття вивів криву видобутку ресурсів. Згідно з цією теорією, після досягнення піку обсяги видобутку можуть лише падати.

"Коли ми говоримо про "пік нафти", ми говоримо про те, що видобуток підійшов ось до цього максимального рівня. Тобто спочатку ми видобуваємо менше нафти, потім все більше, більше, більше – у нас є пік, а потім, коли починає виснажуватися родовище, видобуток падає", - нагадав Півень.

Він підкреслив, що Хабберт успішно передбачив пік видобутку в США на початку 70-х років: "Усі з нього дуже гучно сміялися, поки наприкінці 60-х не стало зрозуміло, що видобуток вже не зростає".

Екстраполюючи цю модель на весь світ, економіст заявив, що епоха класичної нафти вже почала свій захід:
"З того часу методи вдосконалилися, і тому я зустрічав дані, що ми досягли піку звичайної класичної нафти з 2004 по 2008 рік".

Юрій Романенко категорично не погодився з апокаліптичним сценарієм економіста. Він зазначив, що теорія Хабберта не враховувала новітніх методів видобутку, зокрема сланцевої революції, яка повністю перекреслила старі прогнози.

"А знаєш, коли був історичний максимум видобутку нафти в принципі? 2023-2025 роки – це новий історичний рекорд за всю історію видобутку нафти, 102-106 млн барелів на добу", - парирував ведучий.

Романенко також нагадав, що США подолали свій старий пік 1971 року і вийшли на абсолютно нові рубежі:
"Другий американський пік настав у 2019-2024 роках вже на рівні 13 млн барелів на добу завдяки сланцю".

Відповідаючи на прогнози Півня про те, що запасів нафти вистачить лише до 2040–2050 років, Юрій Романенко навів приклад із власного дитинства, щоб проілюструвати хибність лінійних прогнозів.

"У 1990 році я читав книгу з хімії, де писалося, що цинку залишилося на 20 років. Минуло понад 35 років - ми ним користуємося, знайшли нові родовища. Так само відбувається і з нафтою", - розповів політичний експерт.

На думку Романенка, будь-який дефіцит ресурсу стимулює технологічний розвиток. Він нагадав, що криза 1970-х років дала поштовх глибоководному бурінню, а виснаження старих родовищ у 2000-х призвело до появи технологій гідророзриву пласта.

"Після того, як вона почала вичерпуватися за старими лекалами, настали нові стрибки, пов'язані з розширенням технологій... І воно весь час так: відбуваються інноваційні стрибки", - підсумував ведучий.

Дискусія продемонструвала два підходи до майбутнього: очікування неминучого колапсу та боротьби за залишки ресурсів з одного боку, та віру в здатність капіталу і науки знаходити вихід із будь-яких географічних чи геологічних пасток - з іншого.