/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2F319eac170f669b67348925c404a2e7ef.jpg)
Ручне керування Радою: нардепи розповіли про найвірогідніший сценарій кризи у парламенті
Найбільш вірогідним сценарієм виходу із кризи у Верховній Раді в короткостроковій перспективі ручне управління голосуваннями, "латаючи дірки" без системних змін. Такий висновок LIGA.net зробила зі спілкування з народними депутатами із влади та опозиції для нового тексту щодо ситуації в парламенті.
Через неефективну роботу парламенту Україна може втратити мінімум 7 млрд євро за програмами Міжнародного валютного фонду, Ukraine Facility та DPO World Bank. Водночас проблеми з грошима можуть початися вже влітку 2026 року. Про те, як ситуація може змінюватись у найближчі місяці, й чи можна її виправити, читайте тут.
За варіантом з ручним керуванням монобільшість формально буде зберігатися. Однак у Слузі народу стабільно голосують приблизно 150 обранців – решту ж отримують завдяки ситуативним домовленостям з позафракційними групами та нардепами (їх зазвичай називають "сателітами"). Для ухвалення рішень потрібно мінімум 226 голосів.
За "закон про OLX" Слуга народу дала 120 голосів, а решту – групи колишнього забороненого проросійського ОПЗЖ та Довіри, пояснив колись представник СН і спікер Ради, а нині позафракційний Дмитро Разумков. Йдеться про законопроєкт щодо оподаткування доходів з цифрових платформ, який Рада провалила у березні зі 168 голосами "за".
Водночас Разумков зауважив, що нормальні закони "можуть набрати 270–280, іноді 300 голосів" – відтак, функціонально Рада не заморожена.
Число у 150 нардепів називає і членкиня "слуг" Ольга Василевська-Смаглюк. На її думку, наприклад, за такий законопроєкт, як SEPA (щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро), вона може отримати з СН максимум таку кількість голосів.
Проте за сценарієм з ручним керуванням усі складні голосування перетворюються на "окрему операцію зі збирання підписів", заключає LIGA.net.
"Уряд і надалі братиме зовнішні зобов'язання – перед Міжнародним валютним фондом, Євросоюзом, – не погоджуючи їх із депутатами заздалегідь. Модель нестійка, але всі її учасники до неї готові", – йдеться у тексті.
Однак головним ризиком у такому варіанті є те, що пакет реформ, які хоче МВФ, та подальші вимоги з євроінтеграції суперечать логіці точкових домовленостей – якщо для ухвалення кожного зі складних законопроєктів треба окремо збирати голоси, то "темп реформ критично сповільниться саме тоді, коли зовнішні партнери очікуватимуть на нього найбільше", слідує з пояснень нардепів.
Про два інших сценарії LIGA.net розповідає у своєму розборі.
- Тим часом глава податкового комітету Ради Гетьманцев заявив в інтерв'ю LIGA.net, що Україна відклала фінансову кризу на кілька місяців, але не розв'язала проблему дефіциту бюджету, а без міжнародної допомоги країна опиниться в критичному становищі.

