Росія оголосила "перемир'я" з 8 по 10 травня: що приховує пропозиція Москви?

На початку травня, коли Україна та її партнери готувалися згадати події Другої світової війни, РФ зробила несподівану заяву. Міноборони РФ оголосило про одностороннє припинення вогню, яке мало тривати з 00:00 8 травня до 10 травня. Ця "пауза" в бойових діях була офіційно приурочена до святкування 81-ї річниці перемоги над нацизмом.

Згідно з повідомленням, усі російські угруповання в зоні так званої "спеціальної воєнної операції" мали повністю припинити бойові дії. Це стосувалося як ракетних військ та артилерії, так і використання високоточної зброї далекого радіуса дії та ударних безпілотників по місцях дислокації ЗСУ та об'єктах інфраструктури, пов'язаних із військово-промисловим комплексом України.

Однак, заклики до миру виявилися прихованими під погрозами. Москва закликала Київ "наслідувати цей приклад", але водночас попередила про "адекватну відповідь" у разі порушення режиму "перемир'я" або спроб завдати ударів по російській території. Кульмінацією цих погроз стала заява Міноборони РФ про можливий масований ракетний удар по центру Києва, якщо будуть спроби "зірвати святкування" 9 травня в Москві. Громадянське населення столиці України та співробітників іноземних дипломатичних представництв закликали "своєчасно покинути місто", демонструючи безпрецедентний рівень загрози.

Ідея "перемир'я" на 9 травня вперше прозвучала наприкінці квітня, коли помічник лідера Кремля Юрій Ушаков заявив, що Путін обговорював цю пропозицію з Дональдом Трампом. Українська сторона не отримувала офіційних звернень з цього приводу. Президент Володимир Зеленський підтвердив відсутність таких звернень.

У відповідь на ситуацію Зеленський 4 травня оголосив про власний режим тиші, який мав розпочатися опівночі 6 травня, і пообіцяв діяти "дзеркально". Проте, за даними українського боку, Росія порушила його одразу після набрання чинності, здійснивши понад 1800 порушень за перші години. Це підкреслило, що справжня мета Кремля полягала у забезпеченні безпеки власного святкового параду, а не у досягненні реального припинення вогню.

Сьогодні московський парад вперше за роки повномасштабної війни проходить без важкої бойової техніки. Росія перекинула засоби протиповітряної оборони з регіонів до столиці, оголюючи власну периферію. Це рішення, ймовірно, пов'язане зі страхом ударів далекобійною зброєю. Зірваний режим тиші з 6 травня, запропонований Україною, змусив Зеленського скликати військових для визначення подальших дій.

Ця ситуація демонструє зростаючі побоювання Росії щодо власної безпеки, особливо в контексті парадів та святкувань. Переміщення ППО з регіонів до Москви свідчить про важливість символічних подій для Кремля, навіть якщо це ослаблює захист інших територій. Експерти "Главкому" аналізували, чому Путін запропонував "перемир'я" саме зараз.

Поведінка РФ, що супроводжується погрозами, є частиною ширшої стратегії тиску на Україну та міжнародну спільноту. Однак, Україна зберігає стійкість і заявляє, що буде "діяти дзеркально", підкреслюючи, що Росія "переживає за свій парад у Москві більше, ніж за всю іншу Росію", таким чином створюючи "додаткові можливості для далекобійних санкцій" з боку України.

"Кремль переймається виключно безпекою свого параду, а не реальним миром", – заявив президент Володимир Зеленський.

Історія про "перемир'я" висвітлює складну динаміку ведення війни та дипломатії, де за заявами про мир ховаються явні погрози. Майбутні події покажуть, наскільки серйозними були наміри сторін та які наслідки матиме це "перемир'я" для подальшого розвитку конфлікту.