/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F2f6ccc2fef05a34d62a4478d6e9dbae8.jpg)
"Якщо попиту немає, його треба створити": як з'явився легендарний напій дитинства "Живчик"
Український напій "Живчик" вже давно став більше, ніж просто солодка газована вода. На ньому виросло не одне покоління українців, а сам бренд пережив економічні кризи, шалену конкуренцію з міжнародними корпораціями та навіть російську окупацію частини виробництв. Попри це "Живчик" досі залишається одним із найвідоміших українських напоїв, який багато хто асоціює з 2000-ми роками. 24 Канал розповідає найцікавіші деталі про історію створення цієї легенди дитинства.
Як з'явився напій "Живчик"?
Історія напою почалась наприкінці 90-х років, коли український ринок був переповнений іноземними брендами, на кшталт Coca-Cola та Pepsi. Тоді засновник "Оболонь" Олександр Слободян вирішив створити власний український безалкогольний напій: доступний, натуральніший та зрозумілий для людей.
Ідея створення напою на основі яблучного соку, як розповідає Олесандр в інтерв'ю для Forbes, народилася з особистих дитячих спогадів. Він пригадує, що після переїзду з мамою до невеликого подільського містечка Городок у дворі їхнього будинку росли чотири яблуні, які щороку рясно плодоносили.
![]()
Олександр Слободян / фото пресслужби ПрАТ "Оболонь"
Однак урожай часто нікуди було подіти, тому яблука просто пропадали. Подібна ситуація, за його словами, була типовою не лише для їхньої родини, а й для багатьох інших домогосподарств у різних регіонах України. Ця думка супроводжувала його й у дорослому житті, коли він уже мешкав у Києві та працював у компанії "Оболонь."
На каналі "Феномен.ua" вас чекає ще більше цікавих подробиць про "Живчик". Тож, переходьте за посиланням та дивіться цікаве відео!
Найцікавіше про напій "Живчик": дивитись відео
Згодом саме вона стала поштовхом до створення нового продукту – напою на основі натурального яблучного соку. У процесі розробки майбутній бренд неодноразово змінювався: експериментували з рецептурою, дизайном пляшки та візуальним стилем. Водночас ключовою перевагою залишалося те, що на момент запуску продукт не мав прямих аналогів на ринку.
Я зрозумів: якщо попиту немає, його треба створити. Так народилася ідея напою на основі натурального яблучного соку,
– розповідає Олескандр.
Саме тому основою стали яблука, яких в Україні завжди було вдосталь. Тому виробники вирішили дати їм "друге життя". Перший тестовий розлив "Живчика" відбувся у 1999 році, а вже у 2000-му напій з'явився на полицях магазинів.
Чому "Живчик" став настільки популярним?
На фоні популярних у 90-х порошкових напоїв "Живчик" виглядав чимось абсолютно новим. Він позиціонувався як "свій" український продукт, а не чергова копія західних брендів. Уже в перший рік продажів напій зміг зрівнятися з лідерами ринку. Не менш важливою стала й назва бренду. За словами Олександра Слободяна, на його малій батьківщині "живчиком" називали енергійних та непосидючих дітей, тому ця назва ідеально підійшла для напою.
Як змінювався "Живчик" / фото shoromaro
Чи правда, що "Живчик" допомагає від радіації?
Навколо напою роками ходили легенди про те, що він нібито "виводить радіацію" з організму. Особливо активно такі розмови поширювались після Чорнобильська катастрофа, коли українці дуже боялися наслідків радіації. Наукових доказів того, що "Живчик" справді має такий ефект, немає. Однак у яблуках міститься пектин – це природна речовина, яку дійсно вважають корисною для виведення деяких токсинів із організму. Саме тому цей міф став настільки популярним серед людей.
Для чого у "Живчик" додавали ехінацею?
Ще однією особливістю напою стала ехінацея – це рослина, яку у 2000-х активно асоціювали зі зміцненням імунітету. У ті роки різноманітні настоянки ехінацеї були дуже популярними, тому виробники використали цей тренд у рецептурі та рекламі напою. Багато батьків сприймали "Живчик" як "більш корисну" альтернативу іншим солодким газованим напоям, хоча цукру у ньому теж було чимало.
Як виглядає ехінацея / фото ForestWander.com
Як "Живчик" став частиною дитинства українців?
Бренд одним із перших в Україні створив власний "всесвіт" персонажів. Багато хто досі пам'ятає мультяшних Живчика, Лимончика та Грушку з реклами. У 2007 році навіть вийшов короткий мультсеріал про героїв напою, а згодом стартувала дитяча програма "Живчик старти", яку транслював Новий канал. Для українського телебачення того часу це було справді важливо, адже якісного дитячого контенту українською мовою тоді було небагато.
Що сталося з "Живчиком" у Криму?
Після окупації Криму росіяни захопили завод "Оболоні" у Севастополі та продовжили випускати напій із подібним оформленням. У 2022 році бренд навіть перейменували на "Живунчик". Попри це оригінальний український "Живчик" продовжує вироблятись та продаватись як в Україні, так і за кордоном. Сьогодні напій офіційно експортують у десятки країн світу, серед яких Польща, США, Канада, Німеччина, Велика Британія та Італія.
Як виглядає напій "Живунчик" / скриншот з платформи IRecommend
Які смаки "Живчика" існують сьогодні?
Окрім класичного яблучного смаку, бренд постійно експериментує з новинками. Зараз можна знайти "Живчик" зі смаками груші, лимона, апельсина, вишні та навіть коли чи лісових ягід. Однією з найгучніших новинок останніх років стала колаборація з monobank – "Живчик" зі смаком валеріани, який викликав справжній ажіотаж у соцмережах. За кілька тижнів українці розкупили понад 100 тисяч банок напою.
Які ще новини вам будуть цікаві?
Ми вже розповідали історію створення культовогоKinder Surprise. Засновниками є сім'я Ферреро, яка вже зробила Nutella всесвітньо відомою. У 1968 році Мікеле Ферреро запустив Kinder Chocolate для дітей, а в 1974 році з'явилося знаменитe яйце з іграшкою всередині. Ідея прийшла з італійської традиції дарувати пиріжки-сюрпризи на Великдень.
Цікаво, що у Сполучених Штатах ставляться до Kinder дуже суворо. FDA (Управління з контролю за продуктами і ліками – 24 Канал) забороняє класичний Kinder Surprise через ризик для дітей. За федеральним законом про харчові продукти, ліки та косметику, кондитерські вироби не повинні містити неїстівні предмети, якщо вони можуть становити небезпеку.

