Путін змінив риторику: чи готова війна в Україні до завершення?

Під час параду Перемоги, що традиційно відзначається 9 травня, багато хто очікував певних політичних сигналів. Однак, замість демонстрації військової могутності з великою кількістю техніки, Путін пояснив її відсутність не лише міркуваннями безпеки, але й тим, що військові сили повинні "зосередити свою увагу на остаточному розгромі противника".

Несподіваною деталлю стало згадування про передачу інформації від прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який нібито повідомив Путіну про готовність Володимира Зеленського до особистої зустрічі. Ця інформація була подана як аргумент для демонстрації відкритості російського лідера до діалогу.

Путін наголосив на своїй готовності до зустрічі з президентом України, але висунув суворі умови. Він заявив, що така зустріч може відбутися лише для підписання "заздалегідь узгоджених документів", що передбачає фактичне прийняття Україною російських умов. При цьому він запропонував Москву як місце проведення переговорів.

Щодо можливості зустрічі в третій країні, Путін також не виключив такого варіанту. Однак, за його словами, це можливо лише тоді, коли будуть досягнуті "остаточні домовленості на тривалу історичну перспективу", які матимуть характер мирного договору та стануть "остаточною крапкою" у конфлікті.

Паралельно з цими заявами, російський лідер також торкнувся теми обміну полоненими, стверджуючи, що Росія передала Києву список із 500 українських військових, але українська сторона нібито "зникла з радарів". Він також згадав нібито ігноровану Києвом домовленість про перемир'я 9–11 травня для обміну тисячі на тисячу полонених, що додало напруги в інформаційне поле.

Серед інших гучних заяв прозвучали готовність Росії "повторити досвід зберігання збагаченого урану Ірану", критика вступу Фінляндії до НАТО та натяк Вірменії на можливий "цивілізований розвід" у разі вступу до Євросоюзу. Ці акценти створили картину ширших геополітичних амбіцій та невдоволення російського керівництва.

Заяви Путіна щодо можливого завершення війни та готовності до зустрічі з Зеленським прозвучали на тлі тривалого конфлікту та численних спроб мирних переговорів, які так і не привели до результату. Його акцент на необхідності "заздалегідь узгоджених документів" для зустрічі вказує на відсутність наміру вести діалог щодо компромісів, а скоріше на прагнення до прийняття його умов.

Звинувачення на адресу Франції в особі президента Еммануеля Макрона у зриві стамбульських переговорів 2022 року додає контексту до нинішньої риторики. Тоді, за твердженням Путіна, саме західні країни завадили досягненню угоди, що може бути використано для обґрунтування нинішньої "непримиренної" позиції.

"Я ніколи не відмовлявся. Я не пропоную цю зустріч, але якщо хтось пропонує, то нехай приїжджає. Той, хто хоче зустрітися, нехай приїжджає до Москви, ми зустрінемося", – заявив Володимир Путін.

"Можна зустрітися і в третій країні, але лише тоді, коли буде досягнуто остаточних домовленостей на тривалу історичну перспективу", - уточнив російський лідер.

Заяви Путіна 9 травня свідчать про складну та суперечливу позицію Кремля. Хоча риторика припускає можливе завершення конфлікту, висунуті умови для переговорів вказують на збереження жорстких вимог, що ускладнює перспективи реального примирення.