Масштабний обмін «1000 на 1000»: Чому Росія маніпулює долями полонених

Настала середа, 13 травня, а в ефірі національного телемарафону лунали слова, які розвіяли останні надії на швидке повернення полонених. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Російська Федерація свідомо блокує масштабний обмін.

Україна, у свою чергу, виконала всі обіцяні домовленості, передавши списки полонених і завершивши свою частину роботи переговорної групи. Цей крок був зроблений після переговорів за посередництва Дональда Трампа, що давало обережну надію на виконання обіцянок. Таким чином, «м'яч опинився на полі РФ», як підкреслив Лубінець.

Проте замість виконання домовленостей, Москва вдалася до звичної тактики маніпуляцій, затягуючи процес. Дмитро Лубінець зазначив, що Росія навмисно затягує обмін, одночасно звинувачуючи в ньому Київ. Ця пропаганда, за його словами, призначена для родин військовополонених, які з надією чекають на повернення своїх близьких додому.

Ідея великого обміну «1000 на 1000» виникла на тлі триденного перемир'я, яке погодили Київ та Москва з 9 по 11 травня. Ключовим аспектом прийняття Києвом цієї пропозиції, що надійшла від США та Росії, було зобов'язання провести масштабний обмін військовополоненими в обмін на відсутність українських атак під час параду 9 травня.

Однак 9 травня російський диктатор Володимир Путін заявив, що Україна нібито не готова до обміну полоненими, спершу зволікаючи з відповіддю, потім зменшивши масштаб до «200 на 200» і зрештою відмовившись. Він також стверджував, що Київ не відреагував на пропозицію обміну «1000 на 1000», озвучену президентом США Дональдом Трампом. Ці твердження прозвучали, незважаючи на те, що Україна виконала всі свої зобов’язання.

Натомість, українська сторона продовжує боротьбу за кожного полоненого, незважаючи на цинізм агресора. Пріоритетом залишається повернення людей, які перебувають у полоні найдовше, деякі з них — ще з 2014 року. Офіс Омбудсмена та інші профільні структури працюють щодня, щоб подолати перешкоди та змусити Росію дотримуватися гуманітарних норм і міжнародного права.

Наголошується на тому, що в домовленостях з Росією неможливо бути повністю впевненим у виконанні обіцянок. Це вкотре доводить, що міжнародна спільнота та українське суспільство мають тверезо оцінювати надійність російської сторони як партнера в переговорах.

За словами Уповноваженого з прав людини, з початку повномасштабного вторгнення Росії Україні вдалося повернути 6266 громадян з ворожого полону, з них 403 особи – цивільні. У 2023 році Київ повернув понад 2000 людей, що свідчить про безперервну роботу, незважаючи на всі перешкоди.

«Україна виконала всі свої зобов’язання: списки передані, перемовна група виконала всі зобовʼязання. Тепер рішення — за Росією. Натомість РФ затягує процес і намагається маніпулювати», — зазначив Дмитро Лубінець.

«Наголошую, що коли домовляєшся з Росією, ніколи не можна бути впевненими на 100%, що дане слово буде дотримане. Саме тому Україна працює системно і без зупинок — переговорний процес триває щодня», — підкреслив Уповноважений.

Історія зриву масштабного обміну «1000 на 1000» є черговим свідченням того, що довіра до агресора є оманливою. Проте Україна продовжуватиме боротися за своїх громадян, сподіваючись, що одного дня сумлінність та міжнародне право візьмуть гору над цинічними маніпуляціями.