Неочікуване «проти»: Франція та Британія несподівано виступили проти ідеї НАТО

Наприкінці минулого місяця на закритій зустрічі послів НАТО, в рамках підготовки до липневого саміту в Туреччині, Марк Рютте висунув ідею. Він запропонував, щоб країни Альянсу виділяли 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні, тим самим забезпечуючи підтримку передбачуваною та стабільною. Ця пропозиція стала відповіддю на занепокоєння деяких країн, які відчувають, що надають українцям значно більше допомоги, ніж інші союзники.

Рютте, як і багато хто в Альянсі, прагнув не лише забезпечити довгострокову фінансову підтримку Україні, а й запобігти розколу всередині НАТО з цього питання. Особливо чутливою ця проблема стала після заяв колишнього президента США Дональда Трампа, який фактично переклав основний тягар фінансування на європейські країни та інших союзників.

Втілення цієї ідеї могли б потроїти обсяги допомоги, довівши її до 143 мільярдів доларів на рік, враховуючи сукупний ВВП країн НАТО. Таке зростання виглядає суттєвим, адже минулого року Київ отримав від союзників близько 45 мільярдів доларів безпекової допомоги.

Проте, незважаючи на потенційні вигоди, пропозиція Рютте викликала скептицизм у деяких членів Альянсу, зокрема у Франції та Великій Британії. Ці країни, які активно підтримують Україну, виступили проти такої ідеї, що робить її ухвалення у нинішньому вигляді малоймовірним, адже будь-яке загальноальянсове рішення вимагає одностайної підтримки усіх членів НАТО.

Цю проблему підтвердила і головна дипломатка ЄС Кая Каллас, зазначивши, що тягар розподілений нерівномірно. За даними моніторингу Кільського інституту світової економіки, країни Північної Європи, Балтії, Нідерланди та Польща витрачають значно більшу частку свого ВВП на військову допомогу Україні, ніж більшість інших членів НАТО.

Офіційне обговорення пропозиції відбудеться наступного тижня на зустрічі міністрів закордонних справ у шведському Гельсінгборзі. Рютте зазначив, що саміт в Анкарі “буде значною мірою зосереджений на Україні – щоб зберегти її якомога сильнішою”. Перед Альянсом постає непросте завдання – знайти консолідоване рішення, яке забезпечить стабільну підтримку Києва та збереже єдність всередині організації.

Ідея виділяти 0,25% ВВП країн на допомогу Україні не є новою. Вперше її висловив Президент України Володимир Зеленський у червні минулого року, закликавши партнерів виділяти ці кошти на оборонну промисловість та внутрішнє виробництво України.

Раніше, під час засідання «Рамштайну» 15 квітня, Марк Рютте пообіцяв, що Україна отримає підтримку у розмірі до 60 мільярдів доларів у 2026 році. Ці кошти запропоновано спрямувати передусім на протиповітряну оборону, дрони та боєприпаси збільшеної дальності, як ЄП. За словами політолога Миколи Давидюка, Україна має підстави розраховувати на додаткову підтримку союзників, адже вона забезпечує безпеку Європи, стримуючи агресію.

За словами одного з дипломатів Альянсу, “Рютте та багато з нас хочуть переконатися, що підтримка України є послідовною та передбачуваною”.

Кая Каллас, голова зовнішньої політики ЄС, відверто визнала: “Якщо подивитися на цифри, стає зрозуміло, що тягар розподілений нерівномірно”.

Подальша доля цієї ініціативи, що має вирішальне значення для України та єдності НАТО, залишається неясною. Наступний саміт в Анкарі, безумовно, стане майданчиком для пошуку компромісів та рішень, які допоможуть Альянсу вийти з цієї ситуації міцнішим, а Україні – отримати необхідну підтримку. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.