Неочікуване зізнання: Чи просив Трамп Сі Цзіньпіна про допомогу з Іраном?

Серед напруженості та геополітичних маневрів, до Пекіна прибув президент США Дональд Трамп. Світові медіа та аналітики з нетерпінням очікували на новини щодо перемовин з китайським лідером Сі Цзіньпіном, особливо в контексті ситуації навколо Ірану та Ормузької протоки, де конфлікт загострювався.

У центрі уваги опинився державний секретар США Марко Рубіо — саме йому належало пролити світло на справжній характер переговорів. Від нього чекали підтвердження чи спростування припущень, що Дональд Трамп звернеться до Сі Цзіньпіна за підтримкою у врегулюванні кризи.

Головний момент візиту – двосторонні переговори у Великій народній залі, що тривали понад дві години. Під час цих обговорень Трамп та Сі Цзіньпін торкнулися ключових питань, включаючи війну в Ірані та блокаду Ормузької протоки, яка мала стратегічне значення для обох країн.

Після зустрічі Марко Рубіо швидко відреагував на журналістські запитання. В інтерв’ю для NBC News він заявив, що президент Трамп «ні про що не просив» китайського колегу, спростовуючи таким чином всі попередні очікування.

«Ми не просимо допомоги у Китаю. Нам не потрібна їхня допомога», — підкреслив Рубіо, акцентуючи на самодостатності США у вирішенні цього питання. Він зазначив, що Китай також висловив позицію проти мілітаризації Ормузької протоки та системи стягнення плати, що співпадає з поглядами Сполучених Штатів.

Крім того, обидва лідери підтвердили спільне бажання щодо Ірану, при цьому Китай вкотре відзначив своє несхвалення розробки Тегераном ядерної зброї. Міністр фінансів США Скотт Бессент, який також був присутній, заявив в інтерв'ю CNBC, що Сполучені Штати розраховують на активну участь Пекіна у відновленні судноплавства в Ормузькій протоці, оскільки це відповідає інтересам Китаю.

Візит Трампа до Китаю відбувся 14 травня 2026 року, і йому передувало відтермінування на шість тижнів через загострення конфлікту в Ірані. Цей візит був важливим для налагодження двосторонніх відносин та обговорення ключових геополітичних питань.

США та Ізраїль розпочали удари 28 лютого, на що Китай, який має тісні зв'язки з Іраном, відреагував критично, закликаючи до дипломатичного вирішення конфлікту. Міністр енергетики США Кріс Райт раніше заявляв, що Іран близький до створення ядерної зброї, що лише додавало напруги у регіоні.

«Ми не просимо допомоги у Китаю. Нам не потрібна їхня допомога», — заявив держсекретар США Марко Рубіо, підкреслюючи незалежність американської політики.

«Я думаю, вони робитимуть те, що в їхніх силах. Китай дуже зацікавлений у відновленні судноплавства через Ормузьку протоку. Це на користь Китаю, і я вважаю, що вони вестимуть відповідну роботу», — зазначив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Попри всі прогнози, зустріч Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна продемонструвала прагнення до діалогу, але й підтвердила незалежність США у своїх зовнішньополітичних рішеннях. Подальший розвиток подій на Близькому Сході та у стосунках між наддержавами залишається предметом пильної уваги світової спільноти.