Неочікуваний виклик: Чому Молдова терміново викликала російського посла?

Тиск наростав упродовж кількох днів. Спершу російський військовий безпілотник порушив повітряний простір Молдови, пролетівши з півночі на південь країни, а потім зник з радарів. Цей інцидент викликав тривогу, оскільки він прямо загрожував суверенітету та безпеці держави.

Наступним ударом став указ президента РФ Володимира Путіна, який затвердив спрощений порядок надання російського громадянства мешканцям невизнаного Придністров’я. Згідно з цим документом, жителі сепаратистського регіону тепер могли отримати російські паспорти за максимально спрощеною процедурою — без обов'язкового проживання на території Росії та без іспиту на знання російської мови. Це рішення було розцінене як пряма спроба Кремля зміцнити свій вплив у регіоні та створити нові конфлікти.

Прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан гостро відреагував на цей крок, заявивши, що Росії бракує солдатів, і подібні укази є спробою залучити нове «гарматне м'ясо». Вона також натякала на те, що це може бути інструментом мобілізації на війну. Це висловлювання чітко окреслило позицію Молдови щодо справжніх мотивів Москви.

Ситуація ще більше загострилася, коли секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу виступив із відкритими погрозами на адресу Кишинева, звинувативши країну в «економічній блокаді» Придністров’я. Ці слова лише підтвердили зростаючу агресію Росії та її готовність до ескалації напруги в регіоні. Такі дії змусили молдовську сторону діяти рішуче, що й призвело до виклику посла Озерова.

Невизнане Придністров'я (Придністровська Молдавська Республіка) — це самопроголошена та окупована росіянами територія Молдови з населенням близько 350 тисяч осіб. З 1992 року на його території перебувають російські війська, які за різними оцінками становлять 1000-1500 осіб. Регіон залишається залежним від Росії економічно і політично, будучи одним із «заморожених» конфліктів на пострадянському просторі. Молдовська сторона неодноразово наполягала на виведенні російських військ, але представники Тирасполя та Росії заявляли, що війська «залишаться до остаточного врегулювання придністровського конфлікту».

Цей дипломатичний демарш Молдови тісно пов'язаний із прагненням Росії дестабілізувати ситуацію в регіоні та залучити нові ресурси для своїх військових цілей. Спрощення процедури отримання російського громадянства для жителів Придністров’я є інструментом, що дозволяє Кремлю розширити свій вплив та створити умови для мобілізації людей із цієї території.

На дії Росії відреагував і президент України Володимир Зеленський, який доручив Міністерству закордонних справ контактувати з Молдовою щодо спільних дій у відповідь на ці провокації. Це свідчить про міжнародне занепокоєння ситуацією та координацію зусиль для протидії російській агресії.

«Молдова викликала російського посла через спробу Путіна паспортизувати Придністров'я», — повідомляє Deschide.MD.

«До Міністерства закордонних справ Молдови у понеділок, 18 травня, було викликано призначеного посла РФ Олега Озерова», — передає Point.md.

Подальший розвиток подій покаже, як Молдова та міжнародна спільнота протидіятимуть цим агресивним діям, але вже зараз зрозуміло, що Кишинів готовий рішуче відстоювати свій суверенітет і територіальну цілісність, а дипломатична напруга в регіоні залишається надзвичайно високою.