Приховані мотиви: на що розраховує Путін, просуваючи "Силу Сибіру-2"
Приховані мотиви: на що розраховує Путін, просуваючи "Силу Сибіру-2"

Приховані мотиви: на що розраховує Путін, просуваючи "Силу Сибіру-2"

На тлі напруженої геополітичної ситуації президент РФ Володимир Путін 19 травня прибув до Китаю на зустріч із Сі Цзіньпіном. Ключовим питанням на порядку денному, як підтвердив радник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков, є проєкт газопроводу "Сила Сибіру-2". Це вже п'ята спроба Росії переконати Китай підтримати будівництво цього масштабного енергетичного проєкту.

Росія покладає значні надії на цю зустріч, оскільки її економіка перебуває під сильним тиском західних санкцій. Москва розраховує, що криза на енергетичних ринках, спричинена конфліктом на Близькому Сході, змусить Пекін бути більш поступливим у переговорах щодо ціни на газ та фінансової підтримки будівництва. За даними джерел, близьких до уряду, один з російських чиновників відзначив зростаючий інтерес китайської сторони, хоча суттєвого прогресу поки не досягнуто.

Газопровід "Сила Сибіру-2" планується прокласти із Сибіру до Китаю через Монголію. Цей проєкт має для Москви стратегічне значення, оскільки дозволить компенсувати втрату європейських ринків, що сталася після повномасштабного вторгнення в Україну. Російський "Газпром" вже зробив китайській стороні "дуже вигідну" пропозицію щодо ціни на газ, якщо він постачатиметься цим маршрутом.

Прогрес у будь-якій угоді, як зазначає Bloomberg, залежить саме від китайського лідера. Наразі немає явних ознак того, що Росія легко досягне бажаної згоди. Проте, у березні Китай висловив намір досягти прогресу в питанні будівництва російського газопроводу в межах свого п'ятирічного плану.

Напередодні візиту Путіна, наприкінці квітня, голова правління "Газпрому" Олексій Міллер та голова Китайської національної нафтової корпорації Дай Хоулян зустрілися в Пекіні для обговорення стратегічного партнерства. Сам Путін 9 травня заявляв, що "практично всі ключові питання" щодо співпраці у сфері газу та нафти вже узгоджено, і висловив сподівання на остаточне завершення процесу під час візиту.

Москва прагне домовитися про будівництво газопроводу та узгодити ціну на газ для Китаю до вересня 2026 року. Ця зустріч між лідерами 20 травня може визначити майбутню енергетичну співпрацю двох країн, а також вплинути на геополітичний баланс сил.

Візит Володимира Путіна до Китаю є 25-ю поїздкою російського президента до КНР. Кремль покладає великі очікування на ці переговори, називаючи відносини зі "стратегічним партнерством особливого рівня". До складу російської делегації увійшли п'ять віцепрем'єрів, вісім міністрів, голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна, а також керівники держкорпорацій і великого бізнесу, що підкреслює важливість цієї зустрічі для Москви.

Пекін також посилює зв'язки з Москвою. На тлі конфлікту на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки, Китай зацікавлений у диверсифікації своїх енергетичних маршрутів. Окрім газопроводу, сторони обговорюють розширення транзитних маршрутів суходолом через Росію та Північний морський шлях в Арктиці. Ці альтернативні шляхи розглядаються як відповідь на ненадійність традиційних логістичних маршрутів.

За словами помічника Путіна із зовнішньої політики Юрія Ушакова, питання газопроводу "Сила Сибіру-2" "стоїть на порядку денному". Він наголосив: "Ми налаштовані серйозно його обговорити. Я вважаю, що цю тему лідери детально обговорять".

Російський президент Володимир Путін 9 травня висловив впевненість у переговорах: "Якщо нам вдасться завершити цей процес під час візиту, я буду дуже задоволений", — зазначив він, говорячи про узгоджені "практично всі ключові питання" щодо співпраці у сфері газу та нафти.

Результати цих майбутніх переговорів між Путіним і Сі Цзіньпіном матимуть далекосяжні наслідки не лише для енергетичної політики Росії, яка прагне знайти нові ринки збуту, але й для стратегічних інтересів Китаю в забезпеченні стабільних поставок енергоносіїв. Спроможність Москви укласти цю угоду стане показником її успіху в протистоянні західним санкціям і у формуванні нових геополітичних альянсів.

Джерело матеріала
loader
loader