Суд в Астані дозволив «Нафтогазу» стягнути $1,4 млрд з «Газпрому»

З 2019 року, відповідно до угоди про організацію транспортування природного газу, «Нафтогаз» виконував зобов'язання з транзиту російського газу до країн Євросоюзу через територію України. Ця домовленість мала тривати до 1 січня 2025 року, забезпечуючи стабільні поставки енергоресурсів попри політичні та економічні виклики. Однак, вторгнення російських військ змінило звичний хід подій.

У травні 2022 року, через активні бойові дії, транспортування газу через точку входу «Сохранівка» на сході України стало неможливим. Попри це, «Нафтогаз» проявив гнучкість та продовжив надавати послуги з транзиту через інший пункт входу – «Суджа». Українська компанія виконувала свої зобов'язання, демонструючи надійність як партнер, навіть у найскладніших умовах.

Не дивлячись на продовження транзиту, «Газпром» відмовився сплачувати в повному обсязі вартість за послуги транспортування газу, що стало прямим порушенням договірних зобов'язань. Це спричинило ініціацію арбітражного провадження у Швейцарії у вересні 2022 року, що стало початком довгого судового розгляду.

Арбітражний трибунал у Швейцарії в червні 2025 року підтвердив повну відповідальність «Газпрому» за невиконання зобов'язань та зобов'язав сплатити заборгованість, відсотки та арбітражні витрати. Це рішення, остаточно підтверджене Федеральним трибуналом Швейцарії в січні 2026 року, стало перемогою для «Нафтогазу».

Оскільки «Газпром» не виконав своїх зобов'язань добровільно, «Нафтогаз» розгорнув міжнародну кампанію зі стягнення активів боржника в різних юрисдикціях. Першим публічним іноземним рішенням стало рішення суду Міжнародного фінансового центру «Астана» в Казахстані, яке дозволило примусове стягнення коштів на користь української компанії.

Голова правління «Нафтогазу» Сергій Корецький підкреслив, що це рішення є черговим практичним результатом і підтвердженням послідовної роботи зі стягнення компенсації. Компанія продовжує системну роботу, щоб забезпечити виконання арбітражного рішення в інших юрисдикціях.

Ситуація з транзитом газу до ЄС та оплатою рахунків набула нового виміру після початку повномасштабного вторгнення. Українські енергетичні компанії, зокрема «Нафтогаз», були змушені адаптуватися до нових реалій, продовжуючи забезпечувати стабільність поставок та захищаючи свої інтереси в міжнародних судах. Це рішення Казахстану створює прецедент для виконання подібних арбітражних рішень.

Паралельно з цим, «Нафтогаз» та інші українські компанії подали велику кількість позовів проти Росії на загальну суму 4,5 млрд доларів, вимагаючи компенсації за збитки, завдані окупацією. Цей процес є частиною ширшої юридичної боротьби України за справедливість на міжнародній арені та важливим кроком до відновлення.

Для англомовної аудиторії доступний WhatsApp англійською, а для українських читачів — «5 канал» у Telegram і «Патреоні».

«Це перше публічне іноземне судове рішення, яке дозволяє примусове виконання даного арбітражного рішення в окремій юрисдикції. Продовжуємо системну роботу зі стягнення з російської газової монополії компенсації відповідно до рішення міжнародного арбітражу», – зауважив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький, коментуючи значущість рішення.

«Рішення суду в Казахстані — це ще один практичний результат у процесі стягнення коштів з «Газпрому». Ми послідовно рухаємося вперед і працюємо над виконанням арбітражного рішення в різних юрисдикціях. Дякую команді «Нафтогазу» за цей результат», – додав Сергій Корецький, звертаючи увагу на важливість командної роботи. Про це повідомили в відомства.

Це рішення демонструє наполегливість «Нафтогазу» у відстоюванні своїх прав на міжнародній арені та є важливим кроком у притягненні «Газпрому» до відповідальності за невиконання зобов'язань. Воно також надсилає чіткий сигнал, що міжнародні правові механізми працюють, навіть коли компанії намагаються ухилитися від виконання вироків.