Лідер ОУН Андрій Мельник повертається додому: 60-річна дорога закінчується в Україні

На кордоні, де зустрілися дві землі, відбулася урочиста церемонія, що об'єднала місцевих ветеранів, військових ліцеїстів, пластунів, представників духовенства та державної влади. Вони зібралися, щоб віддати шану лідеру ОУН, який присвятив своє життя боротьбі за незалежність України.

Символічним жестом став момент, коли закарпатські пластуни поклали на труну полковника Мельника землю з Красного поля. Це місце є сакральним для українського народу, адже у 1939 році саме тут карпатські січовики героїчно обороняли Карпатську Україну від угорських окупантів. Цей акт наголосив на нерозривному зв'язку Мельника з історією та боротьбою його народу.

Процес повернення останків розпочався ще 19 травня, коли в Люксембурзі відбулася офіційна церемонія передачі праху українській стороні. Завдяки дозволу влади Люксембургу, стало можливим перевезення рештків Андрія Мельника та його дружини Софії для подальшого перепоховання в Україні.

Після зустрічі на кордоні, прах Андрія та Софії Мельників транспортують до Києва. Це повернення є частиною амбітної державної програми зі створення Пантеону видатних українців, яка покликана вшанувати тих, хто формував українську національну свідомість та державотворення.

Офіційне перепоховання Андрія Мельника та його дружини заплановане на 24 травня, де останки лідера ОУН знайдуть свій останній спочинок на території Національного військового меморіального кладовища (НВМК) у Київській області. Це стане символом повернення видатних українців додому, на землю, за яку вони боролися.

Андрій Мельник (1890–1964) був полковником армії УНР, близьким соратником Євгена Коновальця та співзасновником Української військової організації (УВО). Його патріотична діяльність призвела до п'ятирічного ув'язнення в польських тюрмах. Після вбивства Коновальця у 1938 році, Мельник очолив Провід українських націоналістів, а після розколу організації очолив її більш помірковане крило (ОУН-М).

Під час Другої світової війни він координував «похідні групи» ОУН, але через відмову співпрацювати з гітлерівським режимом, у 1944 році його ув'язнили нацисти у концтаборі Заксенгаузен. З 1945 року Мельник проживав у Люксембурзі, де у 1947 році його обрали довічним головою ОУН. Він також ініціював створення Світового конгресу українців (СКУ).

Ця подія є важливою віхою у формуванні національної свідомості, оскільки, як повідомило медіа, робота зі створення Пантеону видатних українців активно триває, а Президент Володимир Зеленський наголошує на фундаментальному значенні таких постатей для формування української ідентичності та державотворення.

Через 62 роки після смерті Андрій Мельник нарешті упокоїться в українській землі, повертаючись додому як символ незламної боротьби за незалежність. Ця подія підкреслює глибоке шанування українським народом своїх героїв та їхній внесок у становлення сучасної України.