Неповне членство України в ЄС: чи розглядають у Єврокомісії "спецстатус"?

На тлі тривалого процесу розширення Європейського Союзу, серед європейських лідерів розгорнулася дискусія щодо майбутнього України, охопленої війною. Ця розмова набула особливої актуальності після того, як німецький канцлер Фрідріх Мерц, згідно з інформацією Reuters, у своєму листі до колег запропонував інноваційний підхід: надати Україні статус "асоційованого члена" ЄС як проміжний етап до повноправного членства.

Ідея Мерца передбачає тимчасовий статус, який дозволив би українським чиновникам брати участь у самітах ЄС та міністерських зустрічах, проте без права голосувати. За його словами, це могло б стати частиною мирного врегулювання та створення суттєвої гарантії безпеки через механізм взаємної допомоги блоку. Ця пропозиція виникла як спроба віднайти рішення між швидким бажанням України вступити до ЄС та традиційною процедурою розширення.

Представники Європейської комісії підтвердили отримання листа від канцлера Мерца та привітали відкриту дискусію серед держав-членів. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє наголосив, що розширення ЄС є геостратегічною інвестицією в процвітання, мир та безпеку, а вступ України фундаментально пов'язаний із безпекою всього Союзу. Обговорення цієї ініціативи активно відбувається на рівні Європейської ради.

Водночас, у Єврокомісії зазначили, що будь-які інноваційні рішення мають ґрунтуватися на принципі заслуг. Також було підкреслено важливість завершення процесу розширення з усіма країнами-кандидатами, які вже тривалий час працюють над вступом. Ця позиція вказує на обережність і прагнення дотримуватися встановлених правил інтеграції.

Проте ідея про "неповне членство" не знайшла очікуваної підтримки в Києві. Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Україна не зацікавлена в частковому членстві в ЄС, підкреслюючи прагнення до повноправної інтеграції. Це свідчить про розбіжності у поглядах на можливі шляхи приєднання та наголошує на необхідності пошуку рішення, що задовольнить обидві сторони.

Наразі Єврокомісія продовжує взаємодіяти з державами-членами та країнами-кандидатами задля пошуку оптимальних рішень, які б поєднали інноваційні підходи з принципами розширення, зважаючи на унікальну ситуацію України та її прагнення до європейського майбутнього.

Дискусії про проміжне членство для України виникають не вперше. Зокрема, у лютому 2026 року неофіційно з'являлися повідомлення про обговорення так званого "вступу авансом". Ці пропозиції є спробою знайти компроміс між інтенсивним бажанням Києва приєднатися до ЄС якнайшвидше і прагненням країн Євросоюзу дотримуватися стандартних процедур інтеграції без винятків, які могли б у майбутньому створити прецеденти.

20 квітня комісарка Кос заявила, що Єврокомісія розраховує, що з новим урядом Угорщини Рада Євросоюзу незабаром відкриє всі шість переговорних кластерів для України. Також 17 березня 2026 року українська делегація в Брюсселі отримала від ЄС умови для вступу за фінальними переговорними кластерами. Ці кроки підкреслюють, що, попри нові ідеї, процес повноцінної інтеграції продовжується.

Речник Єврокомісії заявив: "Ми вітаємо те, що ця дискусія відбувається між державами-членами. І ми закликаємо продовжувати цю дискусію на рівні Європейської ради. Це свідчить про те, що держави-члени також рішуче налаштовані якнайшвидше втілити розширення в життя."

Фрідріх Мерц у своєму листі зазначив: "Моя пропозиція відображає особливу ситуацію України, країни, яка перебуває у стані війни. Вона допоможе сприяти поточним мирним переговорам як частині мирного рішення шляхом переговорів. Це важливо не лише для безпеки України, а й для безпеки всього континенту."

Подальші кроки на шляху України до ЄС залишаються предметом інтенсивних дипломатичних зусиль. Обговорення ідей, подібних до пропозиції Мерца, відображають складність процесу та пошук оптимальних рішень для задоволення потреб усіх сторін, зберігаючи при цьому цілісність та принципи Європейського Союзу.