Непрохані гості: Як дрони сколихнули Європу та привели фон дер Ляєн до Балтії

Початком кризи став інцидент 20 травня, коли над Литвою оголосили повітряну тривогу після виявлення безпілотника біля її кордону з Білоруссю. Цей випадок призвів до активації місії НАТО з патрулювання повітряного простору над Балтією, оскільки Латвія, Литва та Естонія не мають власних винищувачів.

Раніше, на початку травня, два українські безпілотники, що прямували до Росії, впали на порожнє нафтосховище в Латвії. Цей інцидент спровокував урядову кризу, що зрештою призвела до розпаду правлячої коаліції, а також відставки міністра оборони та прем'єр-міністерки Евіки Сіліни. За словами міністра оборони Естонії Ханно Певкура, використання Росією засобів радіоелектронної боротьби для маніпулювання траєкторіями польоту цих дронів ускладнило ситуацію.

Протягом тижня після інциденту в Латвії румунський винищувач НАТО збив безпілотник у повітряному просторі Естонії. Ці події стали каталізатором для спільної заяви президентів Естонії Алара Каріса, Латвії Едгарса Рінкевічса та Литви Гітанаса Науседи, які рішуче заперечили звинувачення Москви щодо дозволу використовувати свій простір для атак на Росію.

Урсула фон дер Ляєн швидко відреагувала, заявивши, що "публічні погрози Росії на адресу наших балтійських держав є абсолютно неприйнятними". Вона підкреслила, що Росія та Білорусь несуть пряму відповідальність за дрони, які загрожують безпеці на східному фланзі ЄС.

26 травня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вирушила до Литви для зустрічі з керівниками держав та урядів країн Балтії. Разом з нею прибув єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс. Метою візиту стало не лише демонстрація солідарності, а й зміцнення спільних оборонних можливостей за допомогою флагманських програм фінансування та планування Європейської комісії.

Ці інциденти з безпілотниками відбуваються на тлі успішних ударів України по військових та економічних об'єктах на території Росії. Ці атаки, у поєднанні зі стабілізацією ситуації на фронті, впливають на сприйняття війни на Заході. Німецьке видання Die Welt стверджує, що Україна отримала стратегічну перевагу у війні, тоді як Foreign Affairs порівнює поточну ситуацію з "корейським сценарієм".

У лютому ЄС запустив план з посилення своїх прикордонних держав, побоюючись, що гібридні тактики Москви можуть завдати шкоди місцевим економікам. Єврокомісія також працює над планами щодо допомоги цим державам у зміцненні їхніх спроможностей протиповітряної оборони через спільні схеми закупівель та розвитку. У листопаді 2025 року єврокомісар Кубілюс в інтерв'ю LIGA.net підтвердив, що ідея європейської "Стіни дронів" для протиповітряної оборони поки що перебуває лише на стадії задуму. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

«Публічні погрози Росії нашим балтійським державам абсолютно неприйнятні. Росія та Білорусь несуть пряму відповідальність за дрони, які загрожують життю та безпеці людей на нашому східному фланзі. Європа відповість єдністю та силою», – заявила фон дер Ляєн.

Міністр оборони Литви Робертас Каунас наголосив, що Європі варто бути готовою до нових інцидентів з дронами, та додав, що країні необхідно посилювати та покращувати захист повітряного простору.

Поїздка Урсули фон дер Ляєн до Балтії та її рішучий тон підкреслюють зростаючу стурбованість Європи щодо безпеки свого східного флангу. Подальші дії ЄС та НАТО у відповідь на ці інциденти стануть ключовими для забезпечення стабільності та захисту регіонів, що перебувають під гібридними загрозами.