Зеленський розповів про тиск: Хто гальмує українську балістику, крім Росії?

28 травня, на тлі посилених атак ворога, президент Володимир Зеленський відверто заговорив про виклик, який стоїть перед Україною. Він розповів, що створення власної балістики та антибалістичної системи зустрічає опір не лише з боку Росії, а й від деяких міжнародних партнерів. Ця заява прозвучала під час спілкування з журналістами, де глава держави детально зупинився на неочевидних протидіях.

Зеленський наголосив, що причина такого опору криється в питаннях конкуренції та оборонного бізнесу. Багато країн та виробників озброєння не зацікавлені в появі нового сильного гравця на ринку балістичних технологій. Президент зазначив, що українська балістика «не хоче не тільки Росія», адже для інших держав це питання конкуренції, яке впливає на мільярдні контракти та геополітичний вплив.

Незважаючи на значні перешкоди, Україна не відмовляється від своїх планів. Президент акцентував, що він постійно «дотискає» ідею розвитку української балістики та антибалістики. Як перший великий крок у цьому напрямку стали домовленості зі Швецією, яка виступила партнером у створенні європейської антибалістичної системи.

Україна розраховує залучити й інших міжнародних партнерів до цього проєкту вже влітку. Мета полягає в практичній реалізації рішень, які посилять захист країни від балістичних загроз і зміцнять її оборонний потенціал. За лічені місяці Київ планує перейти від обговорень до конкретних дій у боротьбі з цим викликом.

Разом із тим, на своїй сторінці в Telegram, Зеленський додав, що можливості України в боротьбі з балістикою поки обмежені, і єдиним ефективним інструментом залишаються системи Patriot. Київ продовжує наполягати на отриманні додаткових ракет PAC-3 або ліцензій на їхнє виробництво для посилення протиповітряної оборони. Окрім цього, Україна прагне отримати винищувачі Gripen та ракети Meteor для захисту від керованих авіабомб.

Україна та Швеція вже досягли домовленостей щодо масштабної оборонної співпраці, яка передбачає закупівлю до 20 винищувачів Gripen E/F та передачу 16 літаків Gripen C/D. Українські пілоти вже розпочали підготовку до роботи на цих літаках, очікуючи їхнього надходження протягом найближчих 10 місяців. Цей крок є частиною великої стратегії з посилення української авіації та протиповітряної оборони.

Створення балістичної ракети — це складний інженерний процес. За Вікіпедія, балістичні ракети поділяються за дальністю на ракети малої (250-1000 км), середньої (1000-4500 км) та міжконтинентальної дальності (понад 4500 км). Міжконтинентальні та середньодальні ракети часто використовуються як стратегічні й оснащуються ядерними боєголовками. Їхня перевага над літаками полягає в малій швидкості підльоту та високій швидкості головної частини, що ускладнює перехоплення.

У контексті цього, Володимир Зеленський розповів в етері телемарафону про складність процесу створення власних балістичних систем. Президент висловив упевненість у тому, що попри всі труднощі, Україна досягне результату. Ця заява підкреслює важливість розробки власних технологій для забезпечення безпеки, особливо в умовах триваючої агресії, коли інші держави прагнуть запобігти появі нового сильного гравця на ринку озброєнь.

"Українську балістику не хоче не тільки Росія. Росія — по зрозумілих причинам. А не тільки Росія — також по зрозумілих причинам. Причини в бізнесі, в конкуренції. Але я вважаю, що я доштовхаю цю ідею", — заявив Зеленський.

"Я вважаю, що за літо, в різних форматах зустрічі, ми доштовхаємо і дотиснемо цю ідею і почнемо працювати над тим, щоб побороти цей виклик балістичний, який дуже складний", — додав Президент.

Історія України демонструє, що навіть у найскладніших умовах вона здатна знаходити шляхи для свого захисту та розвитку. Незважаючи на тиск та конкуренцію з боку міжнародних гравців, прагнення створити власну балістику та антибалістичну систему залишається незмінним. Це прагнення не лише про безпеку, а й про майбутнє, де Україна займатиме гідне місце у світовому оборонному ландшафті.