Тиск Кремля: чи можливе вторгнення з Білорусі та провокації на кордоні?

Настання 2022 року принесло Україні масштабне вторгнення, частина якого відбулася з території Білорусі. Відтоді українські прикордонники постійно моніторять ситуацію на північному напрямку, де Білорусь утримує свої військові підрозділи. Незважаючи на ротацію цих сил, їхня чисельність залишається стабільною, не демонструючи ознак суттєвого збільшення.

Проте, як розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю медіа "Радіо Свобода", небезпека виходить з глибини білоруської території. Українська розвідка повідомляє про зростаючий тиск Кремля на Мінськ, намагаючись схилити Білорусь до більш активної участі у війні проти України. Це створює ґрунт для потенційних провокацій на кордоні та, у найгіршому випадку, нового вторгнення.

Історія 2022 року слугує сумним нагадуванням: перед повномасштабним вторгненням білоруські прикордонники також запевняли у відсутності загрози. Хоча зараз на території Білорусі немає російських ударних угруповань, Росія може швидко перекинути свої сили та використати інфраструктурні об'єкти, які активно будує Білорусь. Саме це дає Росії контроль над військовою інфраструктурою, дозволяючи їй швидко розгорнути війська у разі потреби.

Крім наземної загрози, фіксується зростання повітряної активності. Над українським кордоном літають розвідувальні дрони, а також були випадки використання повітряних куль з ретрансляторами, що допомагали наводити російські "Шахеди". Це свідчить про активну розвідувальну діяльність та використання білоруської території для агресивних дій проти України.

Президент України Володимир Зеленський, відвідавши прикордонні регіони, наголосив на можливій загрозі прориву у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській та Чернігівській областях. Він зазначив, що Україна готова діяти превентивно. Командувач Силами безпілотних систем Роберт Бровді, відомий як "Мадяр", відкрито заявив про готовність України завдати ударів по Білорусі, якщо та вирішить приєднатися до війни, повідомивши, що понад 500 цілей вже "на олівці".

Такі заяви свідчать про рішучість України не допустити повторення подій 2022 року. Українські прикордонники та Сили оборони продовжують контролювати північний напрямок, відстежуючи всі можливі загрози та готуючись до будь-яких сценаріїв розвитку подій.

Державна прикордонна служба України (Вікіпедія) є правоохоронним органом спеціального призначення. Її завдання — забезпечення недоторканності державного кордону України та охорона суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні. Цей орган відіграє ключову роль у моніторингу та протидії загрозам з боку Білорусі.

Екс-заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко вважає малоймовірним, що Білорусь становитиме основну ударну силу в разі нового наступу, швидше за все, основу такого угруповання складуть російські війська. До того ж аналітики Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що Росія не має необхідних резервів для підтримки білоруських військ у разі наземного вторгнення. Натомість, Москва може використовувати територію Білорусі для обґрунтування масштабних повітряних операцій, посилаючись на нібито перебування українських дронів у білоруському повітряному просторі.

"Те, що відбувається у глибині території країни, як повідомляє розвідка, зараз вказує на те, що Росія активніше почала тиснути на Білорусь, щоб та більш масштабно і власними силами долучилася до війни проти України", — заявив Андрій Демченко у коментарі.

"Надалі можуть бути й провокації у напрямку нашого кордону. Не можна виключати й вторгнення", — додав речник Державної прикордонної служби України.

Ситуація на білоруському кордоні залишається критичною, вимагаючи від України постійної пильності та готовності до швидких і рішучих дій. Загроза провокацій або нового вторгнення, хоч і не підкріплена наявністю ударних угруповань, все ж не може бути ігнорована. Українські Сили оборони та прикордонники усвідомлюють цю небезпеку та вживають усіх необхідних заходів для захисту державного кордону та суверенітету, закликаючи підтримати журналістів на передовій, зокрема "5 канал" на "Патреоні" та стежити за новинами у WhatsApp, а також для англомовної аудиторії WhatsApp англійською.