Інвестиції «Метінвесту» у $280 млн стримують не війна, а квоти ЄС

До 2022 року «Метінвест» щорічно інвестував близько 1 млрд доларів у розвиток виробничих активів. Ці вкладення дозволяли компанії бути одним із лідерів у своїй галузі та масштабувати виробництво, підтримуючи економіку України.

Після втрати половини бізнесу через війну, обсяги інвестицій скоротилися до 250-280 млн доларів на рік. Ці кошти спрямовуються як на підтримку поточних операцій, так і на стратегічні ініціативи, які мають забезпечити майбутнє компанії.

Головними напрямами інвестицій сьогодні є збереження виробничих потужностей, забезпечення стабільної роботи підприємств та розвиток власної енергетики. Через постійні атаки на енергосистему країни, «Метінвест» активно розбудовує резервні джерела живлення, вже встановивши газопоршневі електростанції сумарною потужністю 29 МВт. У планах також будівництво сонячних електростанцій потужністю 37 МВт.

Паралельно компанія реалізує масштабні міжнародні проєкти: ключовим пріоритетом за кордоном залишається будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Цей проєкт не тільки зміцнить позиції компанії на європейському ринку, а й дозволить додатково завантажити українські гірничо-збагачувальні комбінати у Кривому Розі, які зараз працюють на половину потужності. «Метінвест» планує виробляти в Україні гарячебрикетоване залізо (HBI) з низьким рівнем викидів CO₂ і постачати його на майбутнє італійське підприємство.

Однак, на шляху інвестицій компанії стоять нові виклики. Ситуація на європейському ринку сталі, зокрема запровадження ЄС нових захисних механізмів, квот та вуглецевого мита CBAM, впливає на інвестиційні плани навіть сильніше, ніж сама війна. Це створює серйозні бар'єри для доступу української продукції на європейський ринок.

Ще одним бар'єром є дефіцит доступного фінансування. Через війну українські компанії практично відрізані від ресурсів великих міжнародних банків та інституційних інвесторів. Обмеження державних банків, складні комплаєнс-процедури та відсутність дієвих механізмів страхування воєнних ризиків додатково ускладнюють ситуацію.

З 24 лютого 2022 року «Метінвест» Ріната Ахметова вклав понад 28 млрд гривень інвестицій в українську економіку. Компанія також відома як найкращий роботодавець для ветеранів та студентів-інженерів, адже майже третина ветеранів, що повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу, працюють саме тут.

У майбутньому «Метінвест» вважає, що для залучення масштабних інвестицій держава має створити умови для кредитування промислових та енергетичних проєктів, розширити можливості держбанків і запровадити механізми гарантування та страхування ризиків війни.

Керівник офісу генерального директора Групи «Метінвест» Олександр Водовіз під час форуму Forbes Money 2026 у Києві розповів, що: «Сьогодні всі хочуть потрапити на європейський ринок. Але Європа захищається: вводить квоти, діє CBAM. І ці чинники впливають на наші інвестиційні плани навіть більше, ніж війна».

Він також додав: «Великі інвестиції — це доступ до інституціональних інвесторів. Вони прийдуть в Україну тільки тоді, коли буде застрахована хоча б якась частина воєнних ризиків».

Таким чином, українська промисловість, попри всі виклики війни, продовжує боротися за своє місце на глобальному ринку. Однак, лише за умови створення сприятливих умов та підтримки з боку держави, а також адекватних торговельних відносин з міжнародними партнерами, такі гіганти, як «Метінвест», зможуть повноцінно розвиватися та робити свій внесок у післявоєнне відновлення економіки. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.