Новий закон США про санкції проти Росії містить два серйозні недоліки — WP

Новий санкційний закон СШАімені сенатора Ліндсі Грема має жорстко вдарити по економіці Росії та енергоносіях. Проте документ приховує дві серйозні проблеми, зокрема ризики нових торговельних війн через мита від американського президента Дональда Трампа.

Про це йдеться у статті The Washington Post під авторством колумніста і старшого наукового співробітника Ради з міжнародних відносин Макса Бута.

«Я є переконаним прихильником України й давно виступаю за посилення санкцій проти Росії. Але тепер, коли законопроєкт наближається до ухвалення, я не знаю, чи варто радіти, чи навпаки — критикувати його», — зазначив Бут.

За його словами, документ містить чимало сильних положень, однак має й дві суттєві проблеми. Наразі важко однозначно сказати, чи переважають його плюси над недоліками.

Законопроєкт про санкції США проти Росії — що він передбачає

Автор звернув увагу, що законопроєкт передбачає посилення американських санкцій проти «Володимира Путіна, високопосадовців російського політичного та військового керівництва, олігархів, державних підприємств і іноземних компаній, які підтримують російську оборонно-промислову базу», як зазначено в пояснювальній записці його авторів.

Також документ передбачає «санкції проти російських фінансових установ», а ще «найбільших державних енергетичних проєктів Росії» та «їхніх власників та керівників». Додаткові обмеження поширюватимуться і на всіх, хто має стосунок до так званого «тіньового флоту», який допомагає Росії експортувати енергоресурси в обхід західних санкцій.

Бут також звернув увагу, що будь-яка компанія, яка співпрацює з російською структурою, що перебуває під санкціями, ризикує бути відключеною від системи SWIFT, через яку проходить більшість міжнародних фінансових операцій.

Він навів оцінку Kyiv Post, де зазначалося: «це положення щодо SWIFT може зробити торгівлю з Росією токсичною для багатьох країн і компаній, адже будь-який трейдер, викритий у порушенні санкцій, ризикує втратити доступ не лише до американського ринку, а й до можливості вести бізнес у будь-якій точці світу через систему SWIFT».

Проблеми законопроєкту про санкції США проти Росії

На думку Бута, на перший погляд законопроєкт видається переконливим. Водночас він наголосив, що Трамп уже зараз має широкі повноваження для запровадження санкцій проти Росії, однак майже ними не користувався через своє особливе ставлення до президента РФ Володимира Путіна. Крім того, розділ 115 законопроєкту дозволяє главі держави призупиняти дію будь-яких санкцій, якщо він пояснить своє рішення Конгресу. Через це жорсткі санкції можуть бути значно послаблені або взагалі не набути чинності.

Ще більшою проблемою автор статті назвав розділ 113, який наділяє президента правом запроваджувати мита до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російської нафти чи природного газу. Водночас для російських товарів, що постачаються до США, документ передбачає можливість встановлення мит у розмірі до 500%.

Бут нагадав, що в червні найбільшими покупцями російської сирої нафти були Китай, Індія, Туреччина, Євросоюз і М’янма. Найбільше російського природного газу закуповували ЄС, Китай, Японія, Південна Корея та Туреччина. Усередині Євросоюзу найбільшими покупцями російського викопного палива залишалися Угорщина, Франція, Іспанія, Бельгія та Словаччина.

Усі ці держави потенційно можуть потрапити під дію 100-відсоткових мит. Водночас Японія, Південна Корея та країни ЄС можуть отримати винятки, адже законопроєкт передбачає незастосування мит до держав, де імпорт російського газу становить менш як 15% загального російського експорту, якщо вони здійснюють «суттєві кроки» для скорочення закупівель. При цьому саме адміністрація президента США визначатиме, що саме вважати такими «суттєвими кроками».

Бут також зазначив, що документ дозволяє, але не зобов’язує президента запроваджувати 100-відсоткові мита проти п’яти основних країн, які «сприяють обходу санкцій щодо російської нафти». Законопроєкт не уточнює, про які саме держави йдеться, однак серед можливих кандидатів називають Китай, Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати, Вірменію та Казахстан. Крім того, Трамп прагне доповнити законопроєкт тарифами щодо Ірану, хоча США майже не імпортують товари з цієї країни.

Трамп отримає широкі повноваження для запровадження мит проти низки країн

На думку автора, законопроєкт фактично надає Трампу надзвичайно широкі повноваження для запровадженнямасштабних мит проти низки країн, передусім Індії та Китаю, якщо вони не відмовляться від закупівлі російських енергоносіїв. Водночас такі держави навряд чи підуть на цей крок через значну залежність від російської енергетики, особливо після скорочення постачань нафти з Перської затоки внаслідок війни між США та Іраном. Бут також нагадав, що торік Трамп уже безуспішно намагався за допомогою 25-відсоткових мит змусити Індію відмовитися від російських енергоресурсів.

Законопроєкт не містить механізмів, які б завадили Трампу використовувати ці мита проти перелічених країн з інших причин, прикриваючись законом Грема як юридичною підставою. Це може торкнутися навіть союзників США в Європі та Азії.

Трамп уже має історію запровадження мит під сумнівними приводами. Після того як Верховний суд скасував його так звані «мита Дня визволення» у лютому, президент запровадив тимчасове 10-відсоткове мито для торговельних партнерів США, обґрунтувавши це проблемами з «платіжним балансом». Після завершення дії цих тарифів у липні він замінив їх майже аналогічними, цього разу пояснивши рішення боротьбою з «примусовою працею».

Що повинна змінити Палата представників у законопроєкті про санкції?

На переконання Бута, з огляду на схильність очільника Білого дому розпалювати дороговартісні торговельні війни без вагомих причин, Конгрес не повинен надавати йому ще більше повноважень для запровадженнямасштабних мит. Він порівняв це з тим, щоб дати сірники палієві.

«Конгрес має чітко визначені Конституцією повноваження щодо тарифів і повинен обмежувати використання президентом цієї влади, а не розширювати її. Натомість, якщо закон буде ухвалений, він лише поповнить тарифний арсенал Трампа. І це погана ідея», — сказав експерт із міжнародної торгівлі Едвард Олден із Council on Foreign Relations.

Саме через ці ризики багато сенаторів-демократів не поспішали підтримувати законопроєкт Грема. Зрештою більшість із них проголосувала «за», прагнучи продемонструвати підтримку Україні. Автор статті також зауважив, що президент України Володимир Зеленський особисто лобіював ухвалення цього документа.

Підсумовуючи, Бут наголосив, що підтримує ідею посилення тиску на Росію, однак сподівається, що Палата представників під час розгляду законопроєкту у вересні внесе до нього зміни: вилучить положення про мита та зробить інші санкції обов’язковими.

Крім того документ варто об’єднати із законопроєктом, який підтримує голова Комітету з фінансових послуг Палати представників Френч Гілл, що зобов’яже Міністерство фінансів США передати Україні заморожені російські активи, які перебувають під американським контролем і, за різними оцінками, становлять від 19 до понад 50 млрд дол.

Автор публікації підкреслив, що Конгрес не повинен ухвалювати закон із такими суттєвими недоліками, якщо їх можна легко усунути. Після вилучення положення про мита Трамп може накласти на документ вето, однак у разі підтримки оновленої версії двома третинами членів обох палат Конгресу закон усе одно набуде чинності.

Поліція Польщі / © inpoland Літак / © pexels.com Небо осяяв липневий повний Місяць / © Associated Press Курс валют. / © AFP