Фінансовий безвіз з ЄС: вікно можливостей закривається вже у листопаді

Україна може втратити можливість подати заявку на вступ до SEPA, так званого фінансового безвізу, за нинішніми спрощеними правилами. Кінцевий термін спливає вже в листопаді 2026 року, а ключовий законопроєкт досі не ухвалили. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, співавторка законопроєкту №14327-д.

Зараз для вступу до SEPA достатньо відповідати вимогам чинних 4-ї та 5-ї європейських директив із протидії відмиванню грошей. За словами депутатки, заявки, подані після листопада 2026 року, за цими правилами вже не оцінюватимуть.

Наступною умовою буде повне впровадження нового пакета правил ЄС щодо протидії відмиванню грошей. За попередньою інформацією, у Євросоюзі ці норми мають запрацювати 10 липня 2027 року. Україна за Дорожньою картою має привести своє законодавство у відповідність до них до IV кварталу 2027 року. Однак офіційного підтвердження точних дат поки немає. У такому разі Україні доведеться внести значно більше змін, ніж потрібно зараз.

Щоб зберегти нинішній, простіший шлях до SEPA, Верховна Рада має ухвалити законопроєкт №14327-д та пов’язані з ним законопроєкти №15501 і №15503. Кабмін зареєстрував їх 10 серпня 2026 року.

Станом на 2 вересня законопроєкт №14327-д так і не ухвалили. У переліку законів, прийнятих того дня, його немає. Це підтверджує офіційний звіт Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. Документ досі очікує на розгляд.

Це вже друга спроба ухвалити цей законопроєкт. На початку 2026 року його попередня версія не пройшла профільний комітет через спротив частини народних депутатів. Серед них був Ярослав Железняк, який запропонував альтернативний законопроєкт №14327-1. Опоненти побоювалися, що нові правила надто посилять фінансовий моніторинг для фізичних осіб. Тому ризик зірвати і новий дедлайн залишається реальним.

Якщо з ухваленням законопроєкту затягнуть, вступ України до SEPA відкладеться щонайменше до завершення наступного, значно масштабнішого етапу реформи фінансового моніторингу.

За оцінками уряду, після приєднання до SEPA Україна зможе щороку заощаджувати 70–100 млн євро на комісіях за міжнародні перекази.

Банківська система вже технічно готується до змін. З 15 листопада в SEPA діятимуть нові вимоги до формату адрес. Українські банки вже використовують необхідний формат у звітності для Нацбанку. Проте самої технічної готовності недостатньо: без ухвалення необхідних законів приєднатися до SEPA неможливо.

Новий пакет правил ЄС передбачає значне розширення фінансового моніторингу. Під нагляд потраплять провайдери криптоактивів, краудфандингові платформи, продавці предметів розкоші та культурних цінностей, частина кредитних посередників, а також футбольні агенти й клуби.

Також потрібно буде переглянути пороги перевірки клієнтів під час операцій із готівкою, криптоактивами та азартними іграми. Зміняться правила визначення кінцевих бенефіціарних власників. До систем внутрішнього контролю доведеться додати ризики обходу фінансових санкцій.

Україні також потрібно буде перебудувати реєстри банківських рахунків і бенефіціарних власників, щоб вони могли обмінюватися даними з європейськими системами. Окремо доведеться адаптувати нагляд за фінансовим сектором до співпраці з новим європейським органом AMLA.

Зміниться і сама модель регулювання. Основні вимоги перейдуть із директиви до регламенту прямої дії. Він встановлюватиме єдині правила для всіх країн ЄС, без можливості адаптувати їх на національному рівні.

Україна почала рухатися до SEPA ще торік. Навесні 2025 року уряд подав до парламенту перший законопроєкт, який мав привести українське законодавство у відповідність до європейських правил протидії відмиванню грошей.

Однак процес просувається повільніше, ніж планувалося. Молдова вже стала повноцінним учасником SEPA 6 жовтня 2025 року, випередивши Україну.

Ситуацію ускладнює і боротьба навколо самого законопроєкту. Ще в березні 2026 року в парламенті одночасно розглядали альтернативний проєкт №14327-1. Він передбачав перезапуск Держфінмоніторингу та підготовку до вступу в SEPA і був зареєстрований окремо від основної версії законопроєкту.

Спротив частини депутатів посиленню фінансового моніторингу поглиблюють і репутаційні проблеми самого відомства. У червні НАБУ повідомляло про схему виведення грошей в офшори, до якої було повʼязане колишнє керівництво Держфінмоніторингу.

Про те, як саме вступ до SEPA змінить грошові перекази з Європи для українців, ZN.UA писало в матеріалі «Прощавайте, дорогі перекази. Україна стукає у двері європейської платіжної зони» розповідає юристка Stron Legal Services Марʼяна Гавришко.