ВР підтримала відставку Кравченка

Верховна Рада проголосувала за відставку генпрокурора Руслана Кравченка, який після того, як засвітився у новому розслідування НАБУ, заявив про підписання підозри директору Бюро, а потім втік за кордон та ще й із дружиною. Рішення про відставку підтримали 317 депутатів.

Доповнюється…

Зазначимо, що новина про заяву Кравченка щодо відставки з’явилася ще 7 вересня. Однак президент Володимир Зеленський вніс до парламенту подання лише 14 вересня, коли Кравченко вирішив звинуватити Семена Кривоноса у «підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді». До цього президент із поданням не поспішав.

Кравченко зробив заяву про підозру Кривоносу на тлі протистояння навколо розслідування НАБУ у справі «Карфаген». Останнє стосується викриття корупційних схем за участю колцентрів і працівників прокуратури. Саме на плівках, записаних в межах цієї операції, і засвітився вже колишній генпрокурор. Зокрема, на записах головний герой плівок «Канцлер» говорить зі своїм «шефом» Андрійовичем і запевняє, що його ніхто «не ображає», бо «ви ж за мною, тому всі знають».

Та Кравченко не вперше приклав руку до атаки на антикорупційні органи. Минулого року він легалізував незаконне переслідування та підписав підозру детективу НАБУ Руслану Магамедрасудову за звинуваченням у нібито його намірах торгівлі з Росією. Причому Бюро тоді наголосило — рішення суду щодо проведення слідчих дій не було. А ці обшуки стали початком масштабної кампанії зі спроби позбавити НАБУ та САП незалежності, і підпорядкувати їх нікому іншому, як генпрокурору.

Ще одне рішення Кравченка яке варто згадати, стосується скасування Положення про порядок добору кандидатів до кадрового резерву на заміщення адміністративних посад в органах прокуратури. Воно регулювало процедуру добору прокурорів для включення до кадрового резерву на керівні посади та передбачало прозорий конкурс з трьох етапів. Також мала враховуватись наявність дисциплінарних проступків у прокурора, досвід роботи, доброчесність та відповідність способу життя доходам, які враховуються у процесі конкурсу. Однак Кравченко заявив, що ідея створити такий механізм добору правильна, але «процедури виявилися надмірно складними, зарегульованими, затягнутими і, в окремих аспектах, дискримінаційними». 

Загалом Кравченко — виходець з органів прокуратури, ветеран АТО. Очолював Бучанську прокуратуру. У минулому він працював у військовій прокуратурі періоду керівництва скандального військового прокурора Анатолія Матіоса. Останній, до слова, як і Кравченко нині, стояв за низкою атак на НАБУ. Зазначимо, що вже колишній генпрокурор подавався на посаду прокурора САП, проте його не відібрали. Також Кравченко намагався стати директором НАБУ, але і на цю посаду його не обрали. Причому в анкеті для Бюро серед осіб, які можуть надати рекомендації, Кравченко вказав тодішнього голову Оболонського райсуду Києва Владислава Дев’ятка. За даними проєкту Prosud, Дев’ятко — абсолютно залежний та ручний суддя, який кинув за ґрати побитого «Беркутом» на Кріпосному провулку активіста Євромайдану Олексія Салигу, а також безпідставно позбавив водійських посвідчень двох учасників автопробігу до Межигір’я.  

Нагадаємо, очільник САП Олександр Клименко заявив, що атаки на антикорупційні органи в липні минулого року та зараз виконувалися не лише генеральним прокурором, а й «адвокатом-хакером» —  ексзаступником головного військового прокурора та підозрюваного у справі «адвокатів-хакерів» Дмитром Борзих. На початку серпні Борзих подав до Печерського районного суду Києва позов проти ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової. Він вимагає, щоб суд визнав недостовірною інформацію з розслідування «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів» та низки подальших публікацій. 

Водночас Кривонос додав, що до атак на НАБУ причетні також працівники Служби безпеки України, зокрема, працівники Головного управління Департаменту захисту національної державності  (ДЗНД).  Він вказав, що у працівників деяких департаментів служби «були довідки» на окремих працівників антикору.