Брюссель відмовився додатково давати Україні гроші через невиконані реформи — FT

У ЄС відмовився задовольняти запит України на додаткову фінансову підтримку цього року, поки Київ не запровадить обіцяні реформи, пише FT. Адже їх реалізація й була умовою для додаткового фінансування. У виданні зазначили, що таке рішення Брюссель ухвалив на тлі посилення російських атак на цивільну інфраструктуру України та труднощів парламенту з ухваленням реформ, необхідних для розблокування допомоги від ЄС та інших донорів. 

Влітку Київ визначив додаткові військові потреби на суму 27 мільярдів доларів і звернувся до Європейської комісії з проханням покрити цей дефіцит, достроково надавши гроші із кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. Цей кредит мав покрити більшу частину фінансових потреб України у 2026 та 2027 роках, передбачаючи виділення до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання визначених етапів реформування. Однак цього року Україні виділили лише 15,7 мільярда євро, частково через затримки у виконанні вимог щодо реформ. 

Президент Володимир Зеленський наголошував на нагальній потребі в подальшому фінансуванні, зокрема для нарощування виробництва безпілотників і засобів перехоплення на тлі посилення повітряних атак Москви на українські міста та критичну інфраструктуру напередодні зими. Проте Брюссель відхилив запит на дострокове отримання грошей, запланованих на 2027 рік, наполягаючи на виконанні Києвом умов, які могли б розблокувати близько 34 мільярдів євро підтримки ЄС уже цього року. 

У спільній заяві, оприлюдненій 1 жовтня, Україна та Єврокомісія повідомили, що «визначили шляхи покриття бюджетних і оборонних потреб України на 2026 рік. Також там йшлося, що сторони «підтвердили кроки, необхідні для забезпечення своєчасного надання цих грошей». 

Серед реформ, які Україна має здійснити для отримання фінансування, — встановлення ПДВ для дрібних посилок і запровадження нових правил оподаткування для цифрових платформ. Обидва заходи Верховна Рада ухвалила, але документ містить суперечливу поправку, яка послаблює правила щодо політично значущих осіб (PEPs). А запровадження таких правил ЄС вимагав для посилення боротьби з корупцією. У разі підписання цього закону така поправка може поставити під загрозу виконання Україною умов, пов’язаних із фінансуванням від ЄС. 

Європейські комісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос надіслали листа спікеру українського парламенту Руслану Сиефанчуку, у якому наголосили, що додаткова фінансова допомога на 2026 рік залишається доступною для України за умови виконання нею необхідних реформ. 

«Уникнення будь-якого послаблення української системи регулювання щодо політично значущих осіб (PEP)» було «критично важливим», — йшлося в листі, з яким ознайомилося FT.

Про брак грошей Київ говорить відкрито. Ще 18 вересня президент Володимир Зеленський назвав дефіцит бюджету«космічним». Того ж місяця Брюссель перерахував 3,3 млрд єврона ракети й дрони. Гроші на армію надходять регулярно. Бюджетна частиназалежить від реформ, і через затримки з ними Україна ризикує втратити 4,48 млрд євро європейської допомоги.

Чому держбюджет-2026 опинився на межі і що вирішує Верховна Рада, пояснює аналітик Мережі захисту національних інтересів «АНТС»Сергій Шишко у статті ZN.UA «Ціна виживання: як закриватимуть діру в Державному бюджеті-2026».

Про те, чому бюджет наступного року тримається на чужих грошах, бо власних доходів держави не вистачить навіть на оборону, розповідає редакторка економіки ZN.UAЮлія Самаєва у статті «Бюджет-2027 — колос на неіснуючих грошах».