Європі доведеться домовлятися з Росією, навіть якщо мир буде несправедливим — The Economist

Європі, ймовірно, доведеться готуватися до співіснування з Росією навіть у разі, якщо війна проти України не завершиться справедливим миром. Такий сценарій стане реальнішим, якщо економічний тиск і внутрішнє невдоволення в РФ не змусять Володимира Путіна змінити курс.

Про це пише УНІАН із посиланням на The Economist.

У Північній Європі, особливо у скандинавських і балтійських країнах, політики різних поглядів сходяться на тому, що Путіну не можна довіряти. Протягом останніх чотирьох років стратегія західних союзників фактично полягала в тому, щоб не дозволити Росії перемогти, а Україні — програти: Київ отримував зброю та фінансову допомогу, проти Москви зберігали санкції.

Розрахунок полягав у тому, що економічні проблеми та внутрішнє невдоволення зрештою змусять Кремль припинити війну або призведуть до політичних змін усередині Росії. Однак Велика Британія, Франція та Німеччина, за даними видання, дедалі більше замислюються над тим, чи достатньо такого підходу.

«У союзників України є практичні причини голосно засуджувати найгірші дії Росії. Путін стає дедалі небезпечнішим. Хоча він не знає сорому, публічне викриття його злочинів може допомогти стримати його від подальшої ескалації», — йдеться у матеріалі.

Справедливого миру може не бути

The Economist зазначає, що нинішня стратегія Заходу може не привести до очікуваного результату. Якщо економічні труднощі та внутрішній тиск не зламають готовність Путіна продовжувати війну, Україні та її союзникам доведеться шукати формат співіснування з Росією, який дозволить хоча б зупинити бойові дії.

«Війна в Україні зайшла в глухий кут, і теорія перемоги союзників може так і не спрацювати. Якщо економічні труднощі та внутрішнє невдоволення не зламають волю Путіна до боротьби, то Україні та її союзникам доведеться домовитися з ним про умови співіснування, щоб ця війна закінчилася або хоча б призупинилася», — пише видання.

Попри міжнародну ізоляцію, Путін зберігає контакти з впливовими державами. Автори наводять як приклад запрошення російського лідера на грудневий саміт G20 у Флориді. У The Economist припускають, що європейські лідери ставитимуться до нього насторожено, тоді як представники Китаю, Індії та низки інших країн можуть зайняти іншу позицію.

Питання подальших відносин із Росією обговорювали й на Гельсінському безпековому форумі у Фінляндії. Один із північноєвропейських лідерів, за даними видання, побачив у можливій зустрічі на саміті G20 шанс на прямі переговори за участю Дональда Трампа, Володимира Путіна та Володимира Зеленського.

Водночас інші учасники форуму побоювалися, що сама по собі ставка на міжнародну ізоляцію та засудження Путіна може не дати Європі потрібного результату.

Колишній американський чиновник, який нещодавно зустрічався з високопоставленими представниками РФ у Москві, заявив, що союзники публічно говорять про справедливий і тривалий мир, хоча реальний результат може бути іншим.

«Але всі ми в глибині душі знаємо, що мир не буде справедливим», — сказав він.

За його прогнозом, Росія може зберегти контроль над частиною окупованих українських територій, а Путін — так і не постати перед судом у Гаазі. Інші учасники форуму також розповідали, що російські еліти не демонструють готовності виплачувати Україні репарації.

Головне завдання Європи — зробити Україну сильнішою

The Economist наголошує, що саме Україна має найбільше підстав вважати Росію державою-вигнанцем. Водночас для Києва ключовим питанням залишається власне виживання.

«Якщо українці колись будуть готові погодитися на мир на недосконалих умовах, європейці не можуть бути більш принциповими, ніж сама Україна», — зазначають автори.

Для Європи такий сценарій теж нестиме ризики. Припинення вогню може дати Росії час перегрупувати сили та підготуватися до нової агресії. Однак, на думку видання, європейські країни не можуть вимагати від українців продовжувати війну лише заради власної безпеки.

«Усе, що може зробити Європа, — це зробити Україну якомога сильнішою. Позбавити Путіна повноцінної перемоги цілком може бути єдиним покаранням, якого він зазнає за свою агресію. У жорстокому світі, можливо, доведеться змиритися і з цим», — резюмує The Economist.

Що кажуть про мирні переговори в МЗС України

Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна готова розглядати пропозиції щодо припинення вогню. За його словами, Київ уже отримав чотири такі ініціативи — від Індії, Туреччини, Єгипту та США.

Найбільш комплексну пропозицію, як зазначав Сибіга, представила Індія. Вона передбачає можливість домовленостей щодо перемир’я в енергетичній сфері та в Чорному морі.

Очільник МЗС також наголошував, що переговори про завершення війни мають проходити у тристоронньому форматі — за участі України, США та Росії. На його думку, досягнення справедливого миру без участі Вашингтона неможливе.

4 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що США запропонували до кінця місяця провести технічну тристоронню зустріч представників України, Росії та Сполучених Штатів. Серед можливих майданчиків називали Об’єднані Арабські Емірати або іншу країну, яку визначить американська сторона.