"Угода з дияволом": що чекає на Україну і світ після домовленостей Трампа з Путіним

Президент США Дональд Трамп замість посилення економічного тиску на Росію відкрив їй можливість продавати дизельне пальне на американському ринку, послабивши санкційні обмеження до квітня 2027 року. При цьому глава Білого дому публічно подякував російському диктатору Володимиру Путіну за постачання пального, хоча Москва не зробила жодних кроків для деескалації війни проти України. Київ розцінив це рішення як подарунок Кремлю, а президент Володимир Зеленський назвав його «слабким рішенням сильних партнерів».

Після критики з боку українського президента Трамп перейшов до нових політичних випадів проти Києва, заявивши про необхідність обрання нового президента України, який зможе домовитися з Росією. Тим часом американська адміністрація, за даними журналістів, погрожувала припинити обмін розвідувальною інформацією з Україною, якщо та продовжить атакувати російські нафтопереробні заводи.

Про те, що стоїть за домовленостями Вашингтона з Москвою, чому вони викликали шок у Європі та чи зможе Трамп змусити Україну припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі, йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.

Угоду адміністрації Дональда Трампа з Кремлем американські політики вже назвали «угодою з дияволом». Як зазначають автори сюжету, заява президента США про гостру потребу в російському дизельному пальному викликає серйозні запитання, адже самі Сполучені Штати щомісяця експортують за кордон майже шість мільйонів тонн дизелю.

Є й інша показова обставина: домовленість, імовірно, готували задовго до її публічного оголошення. За даними розслідувачів, російський танкер із дизельним пальним вийшов із порту Санкт-Петербурга ще 22 вересня. На момент, коли Трамп оголосив про угоду з Путіним, судно вже наближалося до східного узбережжя США.

Спочатку американська сторона розраховувала відновити переговори між Києвом і Москвою в жовтні. Вашингтон сподівався, що дипломатичний процес допоможе зупинити бойові дії та поліпшити позиції республіканців напередодні виборів до Конгресу. Однак замість тривалих переговорів Трамп обрав швидший, на його думку, спосіб вплинути на ситуацію — спробувати знизити ціни на американських автозаправках за рахунок російських поставок.

Такий поворот викликав обурення навіть серед республіканців. Україна ж знову опинилася в ситуації, коли її інтереси відсуваються на другий план заради домовленостей Вашингтона з Москвою.

Зрада у Маямі

Українська делегація вирушила до Маямі з конкретною метою — підготувати ґрунт для тристоронньої зустрічі з росіянами в Абу-Дабі та домогтися припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі й портах.

Перспективи переговорів від початку були примарними. Російська сторона через заступника міністра закордонних справ публічно відкинула можливість переговорного процесу. Водночас західні медіа повідомили, що Білий дім розглядає укладення економічних угод із Росією ще до припинення бойових дій.

Москва ж намагається зацікавити американського президента масштабними комерційними проєктами. За інформацією джерел Reuters, США та Росія обговорювали залучення американського інвестора до фінансування газопроводів «Північний потік», а також продаж енергетичних активів підсанкційної російської нафтової компанії «Лукойл» компаніям, пов’язаним із родиною Трампа.

Ці пропозиції, за даними журналістів, особисто озвучував Путін під час зустрічі 5 вересня в Кремлі із зятем американського президента Джаредом Кушнером і спецпосланцем США Стівом Віткоффом.

Володимир Зеленський підтвердив, що українській стороні відомі деталі цих обговорень, але не став розкривати їх повністю. Натомість президент України виступив із різкою заявою, закликавши Вашингтон припинити економічну співпрацю з державою-агресором.

«Не можна, розумієте, з одного боку домовлятися з рускімі про якісь там економічні проєкти на майбутнє, а з іншого боку казати, що ми в якійсь політичній ситуації, дипломатичному куті тощо. Ми не в дипломатичному куті. Закрийте їм всю економіку. Зашийте Росії рота, не годуйте їх своїми продажами, просто», — сказав Зеленський.

Водночас реалізація таких домовленостей залежить не лише від Вашингтона, а й від позиції європейських країн. У Брюсселі дали зрозуміти, що не збираються підтримувати відновлення енергетичної залежності від Росії. Президентка Європейської комісії заявила про намір ЄС заборонити будь-який імпорт російського газу до кінця 2027 року. Це ставить під сумнів перспективи отримання Москвою прибутків від відновлення роботи «Північних потоків».

Подібні обіцянки американські представники вже давали Кремлю навесні 2025 року, коли обговорювали можливе зняття санкцій, інвестиції в Арктику та відновлення газопроводів. Тоді російський посланець Кирило Дмитрієв привозив до США економічний пакет, оцінений у 12 трильйонів доларів.

Політолог Петро Олещук вважає, що Кремль використовує економічні обіцянки, аби впливати на рішення американського керівництва.

«Ну, це, м’яко кажучи, достатньо фантастичний сценарій. Росіяни просто маніпулюють американцями і грають на їхній жадібності. Тобто, вони знають жадібність Трампа і його оточення. Я, до речі, не розумію, як вони це все планують реалізовувати в контексті підписаного не так давно Трампом закону Грема — Блюменталя, де прямо заборонено інвестиції», — зауважив експерт.

Американські сенатори від обох партій також розкритикували рішення президента. Сенатор Річард Блюменталь, один зі співавторів санкційного законопроєкту, попередив компанії, які намагатимуться співпрацювати з Росією, про можливі наслідки з боку Конгресу.

Однак Трамп проігнорував не лише застереження щодо інвестицій, а й запроваджену ще 2022 року заборону на імпорт російської нафти до США.

Подарунок Путіну

Публічно Дональд Трамп пояснив домовленість необхідністю забезпечити американський ринок пальним. Його слова стали одним із найбільш показових моментів цієї історії.

«Гадаю, ви чули про нафтову угоду з Росією. Це важлива угода. До нашої країни надходять величезні обсяги нафти. І, чесно кажучи, я хочу подякувати президенту Путіну. До нас надійдуть величезні обсяги нафти — зокрема дизельного пального, яке нам і потрібне. Тож дякую», — заявив президент США.

За вказівкою Трампа американське Міністерство фінансів оперативно послабило санкційні обмеження на імпорт російської продукції до квітня 2027 року. Водночас Москва не оголошувала про жодні кроки з припинення агресії проти України.

Російська влада зі свого боку скасувала заборону на експорт дизельного пального, яку раніше запровадили через пошкодження нафтопереробних заводів і востаннє продовжили на місяць 30 вересня. За попередніми оцінками економістів, відкриття додаткових ринків може принести Росії до п’яти мільярдів доларів.

Володимир Зеленський назвав це рішення фактичним подарунком Путіну на день народження. Український президент наголосив, що поступки Москві відбуваються саме тоді, коли сторони говорять про мир.

«І саме в цей момент, коли ми говоримо про мир, Америка дає можливість Росії експортувати дизель. Це, не знаю, це мільйони, мільярди… Я вважаю, що нашу команду використовують просто як ширму. І це, на мій погляд, слабке рішення, на жаль, слабке рішення сильних партнерів», — заявив Зеленський.

Після цього українська делегація достроково залишила переговори в Маямі, які мали тривати два дні.

Чи допоможе Трампу російський дизель?

Після оголошення про послаблення санкцій стало відомо ще про один елемент тиску на Київ. За інформацією видання Axios, американська сторона попередила Україну, що може припинити обмін розвідувальними даними, якщо українські військові продовжать атакувати російські нафтопереробні заводи.

Джерела видання стверджують, що Київ проігнорував близько шести подібних звернень Трампа. На думку авторів сюжету, причина наполегливості американського президента полягає не лише в енергетичних розрахунках, а й у його внутрішньополітичному становищі.

Вибори до Конгресу США, заплановані на 3 листопада, можуть позбавити республіканців більшості в обох палатах. Це створює для Трампа ризик серйозних політичних проблем.

Політолог Петро Олещук пояснив, що зростання цін на пальне стало одним із чинників, які загрожують позиціям американського президента.

«Очевидно, що ціни, які є зараз, які він сам створив своєю війною на Близькому Сході, вони роблять перемогу Республіканської партії на виборах практично неможливою. А з поразкою республіканців і перемогою демократів розпочнеться процедура імпічменту Трампа, ну, і загалом буде багато інших неприємностей. Все це чекає Трампа ось уже буквально через місяць», — спрогнозував експерт.

Після початку американської військової кампанії проти Ірану ціни на дизельне пальне зросли приблизно на 70%. Однак Трамп не визнає відповідальності за енергетичну кризу й намагається продемонструвати, що здатний швидко розв’язати проблему.

За домовленістю Росія має негайно поставити до США 300 тисяч тонн дизелю. Проте цього обсягу вистачило б лише на 14 годин роботи американських автозаправних станцій. До того ж він у 50 разів менший за обсяг дизельного пального, який самі Сполучені Штати експортують за добу.

У Києві таку угоду вважають економічно невиправданою. Уповноважений президента України із санкційної політики Владислав Власюк зазначив, що Росія фактично намагається видати поступку за відновлення експорту, який існував до українських ударів по її енергетичній інфраструктурі.

«Фактично Кремль продає як поступку часткове повернення обсягів, які й так вивозив до ударів», — зауважив Власюк.

Початкові 300 тисяч тонн можуть стати лише першим етапом. Уже в грудні Москва прагне поставити понад мільйон тонн дизельного пального. Однак здатність Росії виконати ці плани залежить, зокрема, від того, чи зможе вона відновити пошкоджені потужності. Україна продовжує завдавати ударів по російських НПЗ, а саме припинення таких атак, за оцінкою авторів сюжету, було однією з головних вигод, на які розраховував Путін.

Водночас можливості Вашингтона змусити Київ змінити військову тактику не безмежні. Одним із найсерйозніших важелів залишається обмін розвідувальними даними. Проте, як зазначається в сюжеті, американські сенатори внесли поправку, відповідно до якої припинення передачі розвідданих можливе лише після консультацій із Конгресом. Через наближення виборів зібрати законодавців для таких консультацій може бути складно.

Крім того, Україна отримує розвідувальну інформацію від інших союзників. Ці дані не є повною заміною американських можливостей, але, за інформацією джерел журналістів, можуть дозволити українським військовим продовжувати удари по російських нафтопереробних підприємствах.

Отже, очікувати перемир’я до 3 листопада не варто. Пропозиції щодо припинення бойових дій перебувають на столах сторін щонайменше два місяці. Посередниками у встановленні перемир’я в Чорному морі пропонували стати Туреччині та Єгипту, який безпосередньо залежить від постачання зерна. Індія також виступала за припинення ударів не лише на морі, а й по енергетичній інфраструктурі. Київ погодився на відповідні пропозиції, тоді як Москва — ні.

Чому Трамп знову заговорив про вибори в Україні

На тлі економічних домовленостей із Кремлем Трамп повернувся до вимог щодо проведення виборів в Україні. Його заяви про необхідність обрання нового українського президента, який зможе домовитися з Росією, вписуються в загальну лінію тиску на Київ.

Вашингтон прагне продемонструвати швидкий результат у питанні завершення війни, а також знизити ціни на пальне напередодні виборів до Конгресу. У такій ситуації припинення українських ударів по російських НПЗ могло б допомогти Москві наростити експорт і водночас послабити тиск на російську економіку.

Водночас переговори не можна вважати повноцінним мирним процесом, якщо Росія відкидає пропозиції про припинення вогню, але отримує економічні переваги. Саме цю суперечність і підкреслює українська сторона: від Києва вимагають поступок, тоді як Москва не демонструє готовності зупинити агресію.

Європа була шокована домовленістю Трампа з Путіним

Європейський Союз понад 12 годин не коментував рішення американського президента. Цю паузу експерти розцінили як дипломатичний шок: Трамп і Путін домовлялися за спинами європейців, хоча незадовго до цього Білий дім фактично змусив Європу розпакувати стратегічні запаси дизельного пального.

Першими публічно відреагували у Великій Британії. Речник британського уряду запевнив, що Лондон продовжить тиснути на Росію та надавати Україні фінансову й військову допомогу.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі, який цього тижня відвідав Київ, також оголосив про нові обмеження проти російської воєнної машини. Під час візиту він разом із Володимиром Зеленським побував на місці російського ракетного удару в Прилуках, де загинули 22 людини.

«Ми не просто говоритимемо слова підтримки, ми підкріпимо їх діями. Тож сьогодні ми оголошуємо про нові санкції проти Росії, проти воєнної машини Путіна», — заявив британський міністр.

Новий санкційний пакет Великої Британії охопив майже 40 об’єктів, а також 12 суден російського тіньового флоту. Великий пакет санкцій погодили й у Брюсселі.

Попри заклики російського МЗС до іноземних посольств залишити Київ, до української столиці вперше за вісім років на кілька днів прибув військовий комітет НАТО. Його представники провели закриті зустрічі з українськими військовими без участі преси. Основною темою обговорень була ситуація на фронті.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц також залишив Київ із розумінням, що війна може тривати й узимку. Берлін оголосив про пакет енергетичної підтримки України на 250 мільйонів євро та виділення понад мільярда євро на озброєння.

У Брюсселі тим часом розглядають різні сценарії подальшої фінансової допомоги Україні. За даними сюжету, потребу в зовнішньому фінансуванні вдалося скоротити: дефіцит бюджету зменшився з 27 до 16 мільярдів доларів.

Чи має Росія дизель?

Окремі запитання викликають і можливості Росії виконати заявлені плани з експорту пального. Ще місяць тому Москва сама закуповувала дизель у Білорусі, Індії та Південній Кореї.

Влітку Південна Корея поставила до Росії майже 180 тисяч тонн дизельного пального. Попри це, корейські компанії не зазнали покарання, а Сеул відкликав свого посла з Києва.

Така поведінка контрастує з попередньою підтримкою Південною Кореєю санкційної політики проти Росії після початку повномасштабного вторгнення. Водночас вона проливає світло на погіршення відносин між Києвом і Сеулом, зокрема через звинувачення України в нібито розголошенні інформації про передавання Північній Кореї полонених військових.

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий наголосив, що Київ діяв у відповідь на прохання корейських партнерів.

«Україна зробила жест доброї волі і дружній крок по відношенню до Республіки Кореї, позитивно відреагувавши на запит корейських партнерів щодо передачі цих двох осіб», — заявив він.

Ситуація може бути пов’язана зі зміною зовнішньополітичного курсу південнокорейського президента Лі Дже Мьона, який прагне домовлятися з Північною Кореєю, тоді як Пхеньян відправляє своїх військових до Росії для здобуття бойового досвіду в сучасній війні.

Чим може обернутися для світу «перемога» Путіна

Домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним створює суперечливу ситуацію. Американський президент прагне продемонструвати швидке розв’язання внутрішньої енергетичної проблеми, але натомість послаблює санкційний тиск на Росію, не отримавши від Кремля видимих поступок у питанні припинення війни.

Російський бюджет може отримати до п’яти мільярдів доларів додаткових доходів від розширення експорту. Водночас немає гарантій, що Москва зможе швидко забезпечити обіцяні обсяги постачання, особливо з огляду на українські удари по її нафтопереробній інфраструктурі.

Для України головний ризик полягає в тому, що економічні інтереси Вашингтона можуть переважити його зобов’язання підтримувати Київ. Погрози припинити обмін розвідувальними даними, тиск щодо ударів по російських НПЗ і вимоги політичних поступок посилюють невизначеність навколо подальшої американської допомоги.

Однак європейські санкції, військова підтримка союзників і доступ України до альтернативних розвідувальних джерел обмежують можливості Вашингтона одноосібно визначати подальший перебіг війни. Британія та ЄС демонструють готовність продовжувати тиск на Москву, навіть коли Білий дім обирає інший курс.

Навіть якщо великі держави погоджують плани без урахування українських інтересів, це ще не означає, що такі домовленості вдасться реалізувати. Україна вже неодноразово доводила, що здатна руйнувати сценарії, у яких для неї не залишили місця.