/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F9a440f5e33eeac58fa43428eac492856.jpg)
Трамп пропонував Україні посилені гарантії безпеки, але дизельна угода з РФ змінила все — The Telegraph
Президент США Дональд Трамп / © Associated Press
Представники президента США Дональда Трампа під час зустрічі в Маямі запропонували Україні посилені гарантії безпеки в обмін на компроміс щодо окупованих територій. Однак переговори зірвалися через несподівану дизельну угоду США з Росією. Це рішення викликало обурення серед європейських союзників та ускладнило діалог Києва з Вашингтоном.
Про це йдеться у статті The Telegraph.
Переговори у Маямі, гарантії безпеки і дизельна угода
Під час переговорів у Маямі, які тривали шість годин, спецпредставники президента США з питань миру Стів Віткофф і Джаред Кушнер заявили про готовність Трампа посилити запропоновані Україні заходи захисту від можливого нового нападу Росії. Йшлося про відповідні зміни до мирного плану.
Американська сторона прагнула напрацювати компроміс щодо територій, які перебувають під контролем російських військ, і домогтися, щоб запропонований варіант влаштував як Київ, так і європейських партнерів.
Втім, перспективи домовленості опинилися під загрозою після рішення Трампа погодитися на скасування санкцій проти Росії для імпорту сотень тисяч барелів дизельного пального в межах домовленостей із президентом РФ Володимиром Путіним.
У зустрічі в Маямі минулої п’ятниці брав участь високий представник ЄС Бйорн Зайберт. Пізніше він повідомив державам-членам, що учасники переговорів були заскочені угодою щодо дизельного пального.
Як розповіли The Telegraph знайомі з перебігом зустрічі джерела, під час брифінгу для послів ЄС Зайберт, який очолює апарат президента Європейської комісії, назвав цю домовленість «непов’язаною» та «несподіваною».
До того, як стало відомо про дизельну угоду, представники України та Європи, серед яких був радник Великої Британії з питань націбезпеки Джонатан Пауелл, обговорювали можливі рішення щодо територіального питання, гарантій безпеки для України та подальшого шляху Києва до вступу до ЄС.
За даними джерел, США запропонували Україні посилені гарантії безпеки, розраховуючи завдяки цьому зрушити з місця переговори щодо територій, окупованих Росією.
Однак президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв про неприйнятність передавання Росії Донецької та Луганської областей як умови для досягнення миру.
Що відомо про запропоновані гарантії безпеки
Формулювання щодо «посилених» гарантій залишалося доволі розмитим. Водночас, за даними джерел, вони мали бути ширшими за обіцянку Трампа залучати американські літаки для патрулювання повітряного простору України та передавати супутникові розвідувальні дані, щоб запобігти новому вторгненню Росії.
За словами джерела, Україна нібито «спокійно» поставилася до нової пропозиції. Водночас українські представники та європейські партнери вважали, що запропоновані гарантії фактично передбачали згоду Зеленського на територіальні поступки.
Американські представники, ймовірно, шукали альтернативний варіант домовленостей, який дозволив би українській стороні прийняти завершення майже п’ятирічної війни.
Як повідомляється, Віткофф разом із Кушнером заявили українській делегації, що Путін наразі не готовий до змістовного мирного діалогу.
Дизельна угода Трампа і Путіна — яка була мета і чим вона обернулася
За словами представників Трампа, пропозиція щодо закупівлі російського дизельного пального мала на меті «пом’якшити» позицію Путіна. Таким чином йому хотіли продемонструвати економічні вигоди від припинення війни для російської економіки, яка зазнала значного виснаження через бойові дії.
Однак оголошення про цю угоду фактично зруйнувало трансатлантичні домовленості між Трампом та європейськими союзниками щодо посилення економічного тиску на військову машину Кремля. Крім того, це ще більше ускладнило відносини американського президента з українським.
Один із дипломатів ЄС у коментарі The Telegraph заявив, що пояснення США про те, що закупівля пального мала допомогти залучити Путіна до переговорів, було «нісенітницею».
Трамп, зі свого боку, назвав американо-російську домовленість, яка передбачає імпорт Сполученими Штатами 2,25 млн барелів дизелю, «правильним вибором для американського народу».
Водночас очільник Білого дому намагався покласти на Київ відповідальність за зростання цін через далекобійні атаки на російські нафтопереробні заводи напередодні листопадових проміжних виборів.
Зауважимо, аналітики вважають, що різке здорожчання енергоносіїв спричинене передусім російським вторгненням до України та ударами Трампа по Ірану.
Погрози щодо розвідданих та постачання зброї
Представники США також заявили, що Вашингтон може припинити передавати Україні розвідувальні дані та постачати зброю, якщо Київ не припинить атаки на об’єкти нафтової інфраструктури РФ.
Попри це, українська влада та європейські партнери Києва вважають удари по російських НПЗ найдієвішим способом відповісти Москві на її безперервні атаки по українських містах.
Переговори у Маямі закінчилися безрезультатно
За підсумками переговорів у Маямі представники трьох делегацій не уклали жодної угоди.
Крім того, Віткофф і Кушнер перенесли заплановану поїздку до Москви. Вони очікують, що спочатку Зеленський і Трамп зможуть врегулювати напруженість у своїх відносинах.
У неділю Трамп оголосив про одностороннє припинення вогню, яке передбачає зупинку ударів по енергетичній інфраструктурі України та Росії. Після цього Зеленський заявив, що російські сили продовжують атакувати енергетичну систему України, хоча Київ зі свого боку дотримується оголошеного Трампом припинення вогню.
Наприкінці цього тижня президент України має відвідати Брюссель. Там він закликатиме європейських лідерів посилити санкційний тиск на Росію та чинити тиск на Путіна, щоб той виконав заклик США до припинення вогню.
Зауважимо, на думку політолога Вадима Денисенка, Трамп пішов ва-банк і прагне примусити Україну до швидкої угоди до 3 листопада, розраховуючи на її капітуляцію під тиском російських обстрілів та зупинки передавання американських розвідданих. Москва вже скористалася цією ситуацією для нових атак. На тлі виборів у США Україна опинилася перед вибором із двох поганих сценаріїв: піти на пряму конфронтацію або вдатися до імітації угоди в очікуванні завершення виборчого процесу.

