Бізнес без голосу: аналітичні центри розкритикували новий Координаційний центр із бронювання

Низка українських аналітичних центрів звернулася з відкритим листом до президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Сергія Корецького, а також міністерств і відомств із проханням доопрацювати зміни до правил бронювання. Аналітики також готові долучитися до підготовки збалансованих рішень і ввійти до відповідної робочої групи. Про це йдеться у листі, опублікованому на сайті economics.org.ua.

У листі зазначається, що проєкт змін до правил бронювання, запропонований Кабміном, у нинішній редакції не відповідає заявленій меті та створює загрози для оборони й економіки.

Аналітики звернули увагу на такі недоліки:

• Затримки. За новими строками процедура визначення статусу може тривати до 17 робочих днів замість 10. Водночас наслідки неподання рекомендацій у встановлений строк не визначені, а правило «мовчазної згоди» не запроваджене. Для збільшення ліміту бронювання понад 50%, погодження критеріїв і скасування статусу строки взагалі не встановлені.

• Нові бар’єри. Міністерство цифрової трансформації не підтримало створення Координаційного центру (КЦ). Аналітики вважають, що його діяльність не має належного обґрунтування, дублює функції органів влади, збільшує строки процедур, створює адміністративні бар’єри й ускладнює набуття статусу.

• Сумнівна правова природа. КЦ матиме статус тимчасового дорадчого органу, однак від його рекомендацій залежатимуть результати процедур: ліміт бронювання понад 50% встановлюватиметься «на підставі» його рекомендацій, а критерії потребуватимуть погодження центру. Мін’юст вважає, що такі повноваження мають владний характер, не властивий дорадчому органу. Міненерго також вказало на невідповідність Типовому положенню про дорадчі органи.

• Порядок роботи. До складу КЦ пропонують включити лише представників державних органів і силових структур, без представників бізнесу. Водночас оприлюднення протоколів і рішень не передбачене.

Аналітичні центри пропонують запровадити мораторій на перегляд критеріїв до завершення доопрацювання змін, передбачити 90-денний перехідний період для чинних бронювань, визначити вичерпний перелік підстав для скасування статусу, а КЦ залишити виключно дорадчим органом, без повноважень ухвалювати рішення щодо підприємств.

«Тобто замість точкових перевірок тих, хто справді торгує бронями, вирішили перетрусити пів економіки за кілька днів, а ключ віддати новому органу без правил і без публічних протоколів. Це не боротьба зі схемами. Це нова схема, де вирішуватиме дзвінок», — вважає народний депутат Ярослав Железняк.

За словами Железняка, у п’ятницю, 16 жовтня, 63 народні депутати зареєстрували у Верховній Раді постанови щодо перегляду урядового рішення про бронювання.

Постановами передбачено:

• скасувати рішення Кабміну від 13 жовтня;

• провести консультації з бізнесом;

• переглянути доцільність створення КЦ в запропонованому вигляді, а якщо його залишать — включити до складу представників бізнесу.

Пізніше під час години запитань до уряду постанови передали прем’єр-міністру.

Раніше повідомлялося, що депутати ВР виступили проти створення Координаційного центру з питань організації бронювання та закликали уряд відновити консультації щодо коригування правил бронювання від мобілізації.