Зеленський вперше провів переговори з перм'єром Угорщини Мадяром - що відомо

Зеленський і Мадяр провели переговори тет-а-тет у Брюсселі, які тривали близько 30 хвилин.

Ключові факти:

• Зеленський уперше провів офіційну зустріч із Мадяром
• Переговори тет-а-тет у Брюсселі тривали близько 30 хвилин
• Лідери обговорили права меншин і відносини між країнами

Президент України Володимир Зеленський уперше провів офіційну двосторонню зустріч із прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром. Переговори відбулися в Брюсселі на полях саміту ЄС і тривали близько 30 хвилин. Сторони обговорили права національних меншин, двосторонні відносини та можливості дипломатичного сприяння завершенню війни Росії проти України. Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на кілька поінформованих джерел, а також свідчить заява Петера Мадяра, опублікована на його сторінці у Facebook.

Переговори відбулися без делегацій

Зустріч у Брюсселі стала результатом кількох місяців переговорів щодо часу та місця проведення. Київ розглядав її як можливість перетворити нещодавнє потепління у відносинах із Будапештом на конкретні домовленості.

За інформацією джерел "Європейської правди", розмова проходила тет-а-тет і тривала приблизно пів години. Це перевищило публічний прогноз Мадяра, який раніше говорив про 10–15 хвилин спілкування.

Угорська сторона також наполягла на закритому форматі переговорів без помічників і членів делегацій. За даними видання, на її вимогу представників українських та угорських медіа не допустили навіть до протокольної частини зустрічі.

Права угорської меншини стали однією з тем переговорів

Петер Мадяр позитивно оцінив домовленості між Києвом і Будапештом щодо посилення захисту прав угорської меншини на Закарпатті. За його словами, ухвалення українським парламентом закону про освіту для національних меншин і початок його виконання свідчать про поступ у двосторонніх відносинах.

"Я привітав укладення політичної угоди між Угорщиною та Україною щодо зміцнення прав угорської меншини на Закарпатті. Ми оцінили як перший крок до відновлення взаємної довіри те, що Верховна Рада України ухвалила на основі цієї угоди закон про освіту для національних меншин, а також те, що українська сторона негайно розпочала його виконання", - повідомив Мадяр.

Окремо угорський прем'єр згадав вересневу резолюцію Верховної Ради України, у якій визнано злочини проти угорців Закарпаття в 1944–1946 роках, зокрема примусову працю та масові депортації. Мадяр подякував українській стороні за цей крок.

Угорщина заявила про готовність сприяти досягненню миру

Ще одним напрямом переговорів стали перспективи політичних та економічних відносин між двома країнами. За словами Мадяра, сторони домовилися продовжити консультації на рівні міністерств і приділяти особливу увагу становищу національних меншин в обох державах.

"Ми погодилися, що в інтересах обох країн - поставити політичні та економічні відносини на нову основу", - зазначив прем'єр-міністр Угорщини.

Мадяр також заявив про підтримку України на тлі російської агресії та готовність Будапешта використовувати дипломатичні можливості для досягнення домовленостей про припинення бойових дій.

"Я запевнив президента України у своїй повній солідарності у зв’язку з нелюдською російською агресією проти його країни, яка триває вже майже 5 років. Я зазначив, що Угорщина готова надати допомогу всіма можливими дипломатичними засобами для якнайшвидшого досягнення перемир’я та встановлення тривалого миру", - заявив Мадяр.

Що означає для України прихід Мадяра до влади: думка експерта

Прихід Петера Мадяра до влади в Угорщині не означає автоматичної зміни політики Будапешта щодо України. Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснив, чому позиція нового угорського лідера щодо військової допомоги, євроінтеграції та співпраці з Росією не має ставати приводом для паніки.

Коваленко вважає, що небажання Мадяра передавати українській армії угорське озброєння пов'язане з обмеженими можливостями самої Угорщини. На його думку, країна не має достатніх військових ресурсів і розвиненої оборонної промисловості, щоб забезпечувати такі поставки.

"Петер Мадяр завжди був проти поставок угорської зброї та техніки Україні. Жодного разу не чув про те, щоб він виступав за передачу її нашій країні, оскільки збройні сили Угорщини не настільки забезпечені й сильні, щоб у разі загроз стати гарантом безпеки. Крім того, ВПК Угорщини розвинений вкрай слабо, і в питаннях військової техніки та технологій це залежна країна. Це прагматична і цілком раціональна заява", - зазначив Коваленко.

Ще одним чинником, який впливатиме на політику Будапешта, оглядач назвав енергетичну залежність від Росії. За його оцінкою, перехід до альтернативних джерел постачання потребуватиме часу, тому контакти угорського керівництва з представниками РФ можуть тривати й надалі.

"Шлях диверсифікації для Угорщини буде дуже складним, тому не дивуйтеся зустрічам лідера "Tisa" з представниками РФ та їхнім домовленостям щодо поставок, які російська пропаганда завжди використовуватиме для все нових ІПСО", - резюмував Коваленко.

Політика Угорщини щодо України - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Петер Мадяр запевнгяв, що Угорщина відкидає ініціативу Єврокомісії щодо обмежень тимчасового захисту для українських чоловіків мобілізаційного віку. Він підкреснив, що зберегти прихисток для українців залишається національним правом Будапешта. За повідомленням, відповідні загальноєвропейські правила можуть почати діяти не раніше березня 2027 року.

3 черня Петер Мадяр оголосив про досягнення домовленостей з Україною щодо прав угорської меншини на Закарпатті. Він також наголосив, що історична угода з Україною передбачає мовні, освітні та культурні права угорців у регіоні. За його словами, виконання цих домовленостей контролюватимуть інституції Європейського Союзу.

До цього він заявляв про початок технічних переговорів з Україною щодо гарантій прав угорської громади на Закарпатті. Угорський прем’єр підкреснив, що технічні переговори з Україною спрямовані на забезпечення мовних і освітніх гарантій. Він повідомив, що розмова відбулася перед засіданням уряду 18 травня під час телефонної розмови з президентом Європейської ради.