Тиск Трампа на Україну може зіграти на користь Китаю — WSJ

Нещодавня кампанія тиску з боку президента США Дональда Трампа ускладнила відносини Вашингтона з Україною — країною, яку Америка підтримувала роками. Зрештою це може зіграти на користь Китаю, пише в статті для WSJ директор литовського Центру геополітики та безпекових досліджень (GSSC) Лінас Кояла.

США пом’якшили санкції щодо російського дизельного пального, закликали Київ припинити удари по нафтопереробних заводах РФ і попередили, що можуть обмежити обмін розвідданими з Україною. Президент України Володимир Зеленський втратив терпіння. 

“З нас досить”, — заявив він цього тижня, анонсувавши відновлення ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

Є ознаки того, що українці почали скептичніше ставитися до тривалого курсу своєї країни на інтеграцію із Заходом, вважає Кояла. За даними Київського міжнародного інституту соціології, довіра до США впала з 41% у грудні 2024 року до 18% приблизно через рік. Можливо, саме тому дедалі більше українців розглядають майбутнє, в якому їхня країна покладатиметься на власну військову міць і будуватиме економічні партнерства, не чекаючи на вступ до західних інституцій.

Такий зсув може мати серйозні наслідки для американських інтересів. Однак “від'єднатися” від США буде непросто, зважаючи на те, що Україна й надалі залежить від західної підтримки. За перші вісім місяців 2026 року іноземні гранти становили приблизно чверть доходів загального бюджету України. Американська зброя та розвідка також значною мірою залишаються незамінними.

Однак серпневе опитування, проведене соціологічною групою “Рейтинг”, показало, що 38% українців віддають перевагу самодостатній післявоєнній “фортеці” без членства в альянсах. Лише 29% обрали членство в ЄС та НАТО як бажану модель, тоді як 21% респондентів висловилися за регіональний альянс із сусідами, такими як Польща та Литва. Українці переважно прагнуть зближення із Заходом. Але багато хто вже готується до того, що цього так і не станеться. 

Зв’язки України з Китаєм показують, як може виглядати розрив зі США. Пекін є найважливішим економічним партнером Москви й постачає технології, які допомагають Росії продовжувати війну. Але Китай водночас є найбільшим окремим торговельним партнером України. Цього року Україна імпортувала китайських товарів на суму понад $19,6 млрд, що становить майже 30% її загального імпорту та понад утричі перевищує обсяг імпорту з Польщі. ЄС загалом залишається значно більшим ринком для українського експорту, але Китай став важливим постачальником.

Це стосується й обладнання, яке має прямий вплив на національну безпеку. Українські виробники дронів покладаються на китайські двигуни, акумулятори й електроніку. Китайська компанія Huawei постачала телекомунікаційну інфраструктуру, зокрема обладнання для київського метрополітену. Вашингтон роками намагався зменшити залежність своїх союзників від китайських технологій у цих секторах.

Українські чиновники знають, що Пекін допомагає Москві, але їхня критика на адресу Китаю залишається стриманою. Китайські компоненти дешеві, широкодоступні та їх важко замінити, особливо в умовах війни. Китайські компанії вже міцно закріпилися в економіці України та матимуть всі можливості для розширення своєї діяльності у сферах відбудови, промислового виробництва й телекомунікацій, якщо відносини Києва із Заходом погіршаться, вважає політолог.

Вашингтон має всі підстави уникати такого розвитку подій. Україна планує виготовити цього року від шести до семи мільйонів невеликих ударних дронів. У межах програми “Домінування дронів” (Drone Dominance Program) Пентагону, бюджет якої становить $1,1 млрд, до лютого 2027 року Міністерство війни США планує замовити приблизно 200 тисяч БпЛА. Різниця в масштабах помітна. З початку року до серпня українські наземні роботизовані комплекси виконали приблизно 112 тисяч бойових завдань на передовій. Цього року українські фахівці провели в Саудівській Аравії навчання для американських військових із протидії дронам.

Майбутнє України визначатиме європейську безпеку на десятиліття вперед. Забезпечення доступу до розвідданих та послуг Starlink, спільне виробництво зброї та інвестиції в українську промисловість — це не надто велике прохання до Вашингтона, з огляду на те, що Америка може від цього виграти.

Якщо західні компанії зволікатимуть з інвестиціями, Україна може звернутися до китайських фірм для відновлення своїх телекомунікаційних мереж і заводів. Українські виробники зброї також можуть шукати покупців поза межами НАТО. І чим більше Україна вироблятиме власної зброї, тим менше у Вашингтона буде важелів впливу на рішення Києва.

Трамп обрав інший підхід до Гренландії, навіть після гострої суперечки з Данією щодо майбутнього арктичного острова. У вересні Вашингтон підписав оборонну угоду з Данією та Гренландією, яка розширює доступ американських Збройних сил до острова й обмежує певні іноземні інвестиції.

Водночас Трамп допускає погіршення відносин з Україною — країною з однією з найдосвідченіших армій Європи та оборонною промисловістю, яка швидко розвивається. Також Україна відіграє ключову роль у стримуванні Росії.

З огляду на все, що РФ заподіяла Україні, Київ не збирається звертатися до Москви. Але це не є гарантією того, що Україна й надалі твердо залишатиметься у західній політично-економічній сфері. Америка не повинна вважати, що країна, яка відмовляється підкорятися Москві, буде поступатися тиску з боку Вашингтона, зазначає аналітик.

Про те, як Пекін обрав роль тихого ляльковода й одночасно партнера, постачальника, посередника і спостерігача — в аналітичній статті “Що насправді вигідно Китаю: вічна війна в Україні чи слабка Росія?” розповідавСергій Корсунський.