Путін вичікує: чому Росія не поспішає домовлятися про мир з Україною

Марафон переговорів, який днями охопив Норвегію та Росію, знову порушує фундаментальне питання: чи наблизилася Україна до реального фіналу війни?

Про це пише BBC.

Чому Путін не хоче мирної угоди

Зустріч в Осло, де були присутні Володимир Зеленський, американський посланець Стів Віткофф і представники Європи, очільник норвезького уряду оцінив як «хорошу та конструктивну». На тлі цих консультацій виникла надія на проведення саміту на рівні лідерів держав.

Поїздка Віткоффа до РФ мала підготувати ґрунт під зустріч Трампа, Зеленського та Путіна для фіксації перемир’я.

Але Путін не бажає сідати за один стіл із Зеленським, за винятком — якщо зустріч відбудеться в Москві. Наразі максимум, на що погоджується Кремль, — це діалог на рівні експертів трьох країн наступного місяця в Абу-Дабі.

Стів Віткофф підсумував в X, що «попереду ще багато важливої роботи». Разом із тим, він запевнив, що Трамп і далі налаштований покласти край цій війні.

Утім, найбільш промовисто настрої РФ висловив помічник Путіна з міжнародної політики Юрій Ушаков. За його словами, Віткофф переповів Путіну зміст норвезьких консультацій, представивши їх як «нові підходи з боку європейців і Києва». Але реакція чиновника показала, що в цих ініціативах Москва не побачила для себе нічого.

«З погляду врегулювання української кризи там не було нічого особливо корисного», — заявив Ушаков.

Коли журналісти російського держтелебачення спробували уточнити, чи стали сторони ближчими до мирного рішення, кремлівський посадовець відповів так:

«Не знаю, наскільки ми до цього наблизилися, але рух у цьому напрямку триває».

Ця невизначеність показує, що Путін зовсім не відчуває зовнішнього тиску, який примусив би його зупинити війну. У Москві чудово розуміють виснаженість української ППО та розраховують скористатися зимовими холодами й масованими обстрілами, щоб зламати спротив України.

Ситуацію для РФ полегшує й сам Трамп, який прагне відновити вигідну співпрацю з Кремлем. Часткове зняття санкцій, відновлення закупівель російського дизелю та жорстка критика Зеленського грають на руку Москві. За таких умов Путін відчуває менше тиску, а отже — не має жодного стимулу шукати шляхів до мирної угоди.

У чому загроза

Тристоронній саміт за участю Путіна, Зеленського та Трампа найближчим часом може так і не відбутися. Натомість уже наступного місяця, у межах саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Китаї, цілком реальним є саміт Путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна.

У російському медіапросторі цю потенційну зустріч уже охрестили «новою Ялтою», провівши аналогію з Ялтинською конференцією 1945 року, де Сталін, Черчилль і Рузвельт ділили сфери впливу в повоєнній Європі.

Як наслідок, після майже 5 років повномасштабної війни РФ проти України Путін отримав шанс опинитися саме там, де й хотів — за головним столом світової політики поруч із тими, хто вирішує долю світу.

Путін заговорив про відновлення переговорів

За словами помічника президента РФ Юрія Ушакова, ситуація в Україні була центральною темою розмови. Спецпосланець Віткофф назвав це рішення позитивним кроком і підкреслив, що Дональд Трамп сприйме готовність до переговорів із великим задоволенням.

Під час зустрічі Путін також заявив про нібито повну ініціативу російських військ на фронті та висловив сподівання на «масштабні» спільні економічні проєкти зі США. До обговорень через відеозв’язок додатково приєднався Джаред Кушнер.