Пенсіонер може втратити квартиру через комунальні борги

Комунальні борги можуть призвести до судового стягнення, арешту рахунків і за певних умов навіть до примусового продажу майна. У жовтні 2026 року змінюється поріг захисту єдиного житла, а заборгованість і надалі може впливати на призначення субсидії. Що робити пенсіонеру, якщо грошей на оплату рахунків не вистачає.

Фінансові труднощі не скасовують обов’язку оплачувати отримані послуги, а неврегульована заборгованість може стати підставою для звернення постачальника до суду. Одним зі способів зменшити витрати домогосподарства є житлова субсидія. За перше півріччя 2026-го Пенсійний фонд спрямував на субсидії і пільги 23,4 млрд грн.

Водночас комунальний борг може стати перешкодою для призначення допомоги. Якщо заборгованість прострочена понад три місяці й перевищує 680 грн, це може стати підставою для відмови в субсидії, якщо боржник не врегулював її відповідно до встановлених вимог. Для пенсіонера така ситуація створює додаткове навантаження: без субсидії доведеться самостійно оплачувати більшу частину рахунків, а за обмеженого доходу це може призвести до подальшого накопичення боргу.

Однак відмова не обов’язково є остаточною. Людина може погасити заборгованість, укласти договір про її реструктуризацію або оскаржити суму в суді, якщо має для цього законні підстави. Після врегулювання боргу можна повторно звернутися щодо призначення субсидії. Якщо споживач тривалий час не оплачує комунальних рахунків, постачальник послуг або управитель будинку має право звернутися до суду для стягнення заборгованості. Після отримання виконавчого документа і відкриття виконавчого провадження примусове стягнення здійснює державний або приватний виконавець.

Залежно від обставин він може накласти арешт на кошти на банківських рахунках, звернути стягнення на частину доходу або інше майно боржника. Сам постачальник не може без відповідної процедури вилучати грошей з пенсії чи розпоряджатися майном споживача.

Законодавство передбачає обмеження щодо утримань з пенсійних виплат. За загальним правилом, для інших видів стягнень відрахування з пенсії не мають перевищувати 20% її розміру.

Окремі правила діють щодо єдиного житла боржника. Станом на вересень 2026 року стягнення на єдину квартиру або будинок боржника і земельну ділянку під ним не звертають, якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує 20 мінімальних заробітних плат. 2026 року мінімальна зарплата становить 8 647 грн, отже, поріг дорівнює 172 940 грн.

У квітні 2026 року ухвалено закон №4833-IX, який передбачає збільшення цього порога до 50 мінімальних заробітних плат. За нинішнього розміру мінімальної зарплати це 432 350 грн. Нова норма має набути чинності 23 жовтня 2026 року. Після цієї дати єдине житло матиме ширший захист від примусового продажу, якщо сума стягнення не перевищує встановленого порога. Це важливо для пенсіонерів, які володіють квартирою, але не мають достатніх заощаджень для швидкого погашення боргу.

Водночас захист від примусового продажу не означає, що заборгованість анулюється або що на житло за жодних обставин не можуть накласти арешт. Арешт і звернення стягнення — різні юридичні заходи. Арешт може обмежувати право власника продавати, дарувати чи в інший спосіб розпоряджатися нерухомістю, але сам по собі не означає її продажу або виселення. Якщо сума боргу перевищує встановлений поріг, це також не призводить до автоматичної втрати житла: виконавець має дотримуватися передбаченої законом процедури і черговості звернення стягнення на майно. Тому отриманий документ про арешт квартири не варто ототожнювати з повідомленням про її продаж, але реагувати на нього потрібно своєчасно.

Якщо людина не має змоги погасити всю суму одразу, вона може спробувати домовитися з постачальником про реструктуризацію. Такий договір передбачає сплату боргу частинами протягом погодженого строку. Наприклад, якщо пенсіонер заборгував 12 000 грн і домовився погасити суму за рік, щомісячний платіж у рахунок старого боргу становитиме 1 000 грн додатково до поточних рахунків. Це дає змогу розподілити виплати в часі й уникнути необхідності шукати всі кошти одночасно. Перед підписанням договору важливо перевірити графік платежів, можливі додаткові умови і зберігати примірник угоди й квитанції.

Інша ситуація виникає, коли споживач не погоджується з нарахованою сумою через ненадання послуги або її неналежну якість. У такому разі варто звернутися до постачальника з письмовою вимогою перевірити рахунок. За визначених обставин порядок перерахунку регулює, зокрема, постанова Кабінету міністрів України №118.

Наприклад, якщо опалення не надавалося або його якість не відповідала встановленим вимогам, споживач може вимагати перевірки і перерахунку, якщо випадок відповідає умовам нормативного акта. Для підтвердження своєї позиції потрібно зберігати копії звернень, відповіді постачальника, акти й платіжні документи.

Водночас припиняти оплату всіх комунальних послуг через незгоду з одним нарахуванням ризиковано, оскільки це може призвести до появи нової заборгованості.

Довідкова інформація

За даними Державної служби статистики України, станом на 30 червня 2026 року загальна заборгованість населення за житлово-комунальні послуги становила 104,2 млрд грн. Найбільше українці заборгували за тепло і гарячу воду — 33,8 млрд грн, природний газ — 29,1 млрд і електроенергію — 17,3 млрд грн. Ще 10,5 млрд грн припадало на водопостачання й водовідведення, 10,1 млрд — на управління багатоквартирними будинками й 3,4 млрд грн — на вивезення побутових відходів.

***

Для пенсіонерів передбачено різні способи врегулювання фінансових труднощів: субсидія за наявності права на неї, реструктуризація боргу, перевірка нарахувань і правовий захист єдиного житла. Кожен із цих механізмів вирішує окреме завдання. Субсидія зменшує суму поточних витрат, реструктуризація дає змогу поступово погашати накопичену заборгованість, а оскарження неправильних нарахувань допомагає не сплачувати сум, які споживач вважає необґрунтованими. Збільшення порога захисту єдиного житла обмежує можливість його примусового продажу за борги в межах визначеної суми, але не звільняє від необхідності розрахуватися за послуги. Судове ж стягнення може спричинити додаткові витрати, арешт коштів на рахунках або утримання частини доходу.