«Буданов ледве стримував гнів»: Le Monde про пропозицію США Україні на переговорах

Американська сторона обіцяла Україні доходи, а українська делегація побачила в схемі загрозу нової залежності від Москви.

Коротко:

• США пропонували відновити транзит російських нафти й газу
• Ідея входила в план післявоєнної співпраці з РФ і Європою
• Буданов різко відкинув схему, зустріч перервали

Представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер запропонували Україні відновити транзит російських нафти й газу до Європи як частину післявоєнної економічної співпраці. Українська делегація сприйняла ідею як ризик повернення до енергетичної залежності від Москви, повідомляє Le Monde.

Розмова відбулася 9 жовтня в гольф-клубі Шелл-Бей у Галландейл-Біч. За даними видання, сторони обговорювали не лише мирний процес, а й масштабні економічні проєкти після завершення війни.

Віткофф виклав концепцію регіонального плану процвітання, який мав би об'єднати Україну, Європу та Росію. Одним з елементів цього задуму могло стати повне відновлення роботи трубопроводів, якими російські енергоносії раніше йшли через українську територію.

Аргументи американської сторони зводилися до взаємної вигоди: Київ отримував би гроші за транзит, а європейські споживачі - дешевшу енергію.

"Наша модель – не Білорусь, а Польща"

Пропозиція викликала різку реакцію керівника Офісу президента Кирила Буданова. За інформацією Le Monde, він розцінив схему як спробу фактично прив'язати Київ до Москви. Видання детально описало емоційний стан посадовця під час зустрічі.

"Кирило Буданов ледве стримує гнів", - так змалювало ситуацію французьке видання.

Свою позицію щодо майбутнього вибору України глава ОП сформулював одним реченням.

"Наша модель – не Білорусь, а Польща!" - відповів Буданов.

Після цього зустріч перервали. Буданов зателефонував Володимиру Зеленському, який, за описом видання, порадив йому не демонструвати своїх почуттів.

Розмову перевели на дизельне пальне

Згодом переговори відновилися, однак сторони перейшли до інших економічних домовленостей, зокрема щодо російського дизельного пального.

Віткофф і Кушнер розглядали ділові угоди з Росією як можливий важіль для завершення війни. Вони наголошували на потенційних прибутках для всіх учасників, насамперед від співпраці в енергетиці.

Українська делегація натомість побоювалася, що зближення Вашингтона й Москви відбуватиметься коштом інтересів України. Найбільше занепокоєння викликала перспектива повернення російських нафти й газу на європейський ринок ще до закінчення війни.

Трамп знайшов слабке місце Путіна: думка експерта

Оперна співачка, громадська діячка та ексдепутатка Держдуми РФ Марія Максакова вважає, що Дональд Трамп знайшов дієві важелі тиску на Володимира Путіна, які можуть змусити російське керівництво погодитися на переговори з Україною. Йдеться про санкції, які почали завдавати безпосередньої шкоди оточенню російського президента. Про це вона заявила під час чату на Главред.

Одним із ключових інструментів тиску Максакова назвала обмеження щодо платіжної мережі А7, яку Росія та Іран використовували для обходу фінансових санкцій як альтернативу SWIFT. На її думку, саме ці заходи зачепили фінансові інтереси оточення Путіна.

"Мені здається, що саме санкції проти А7 (А7 - це глобальна платіжна мережа, яку використовували Росія та Іран для обходу фінансових обмежень, вона працювала як альтернатива SWIFT, - ред.) стали тим, що безпосередньо зачепило активи путінського угруповання. Лише зараз вони почали зазнавати прямих збитків", - зазначила Максакова.

Санкції проти Росії - останні новини на цю тему

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, адміністрація президента США розглядає можливість пом’якшення санкцій щодо танкерів так званого тіньового флоту. Цей крок було обґрунтовано прагненням знизити рекордні ставки фрахту шляхом пом’якшення санкцій щодо тіньового флоту та дозволу на перевезення легальної нафти. Компанії, які бажають використовувати такі судна, повинні подавати заявки до Міністерства фінансів США.

Президент США Дональд Трамп відклав запровадження передбачених законом Грема мит та пов’язаних з ними обмежень щодо Росії. Білий дім обґрунтував це тим, що рішення відповідає національним інтересам, і офіційно призупинив мита та санкції на певний термін. Документ надавав президенту 30 днів на введення 100-відсоткових мит на імпорт із кількох країн і містив положення про підвищені тарифи та санкції проти низки російських структур.

Держсекретар Марко Рубіо пояснив, що призупинення заходів пов’язане з необхідністю оцінити їхні економічні наслідки для світової економіки. Він зазначив, що адміністрація скористається 60-денною паузою для аналізу впливу цих заходів. Указ Трампа було підписано 16 жовтня, а сам закон Грема президент підписав 18 вересня.