План Трампа — будь-що домовитися з РФ: як США торгують територіями України, поки європейці слухають історичні лекції Путіна

Тристоронні переговори США-Україна-Росія попередньо заплановані на 4 листопада в Абу-Дабі. Про це заявив польський прем’єр Дональд Туск. Хоча ні американська, ні українська сторона ще офіційно не підтвердили саме цю дату. А в Кремлі говорили, що готові зустрітися після 4 листопада. Тобто, вже після проміжних виборів до Конгресу 3 листопада, коли стане зрозуміло, втратили республіканці більшість в одній чи одразу в двох палатах.

Якщо демократи здобудуть повний контроль над Конгресом, Дональд Трамп перетвориться на «кульгаву качку» й постане перед численними розслідуваннями. За його словами, йому навіть загрожує ще один імпічмент. Путін, який впевнений, що час працює на нього, це прекрасно розуміє. Тому й не дав згоду на поновлення тристоронніх переговорів до виборів у США, які вже зняли санкції з російського дизелю й запросили кремлівського воєнного злочинця на саміт G20 у Маямі в середині грудня.

Володимир Зеленський наголошує на важливості проведення тристоронньої зустрічі до можливого саміту Трампа, Сі Цзіньпіна та Путіна в Китаї на саміті АТЕС у середині листопада, який вже охрестили «Ялтою-2» щодо нового переділу світу. Водночас президент США стверджує, що незабаром відбудеться зустріч «із Зеленським і Путіним, і буде досягнуто значного прогресу». При цьому з заяви Трампа не зрозуміло, чи буде це особиста зустріч Зеленського та Путіна, на чому давно й послідовно наполягає український президент, чи зустріч Трампа окремо з Зеленським та Путіним.

Тож чого очікувати від поновлення тристороннього формату переговорів? Чим завершився дзвінок європейських лідерів до Путіна? Та як все може змінитися після виборів до Конгресу 3 листопада? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Дзвінок Путіну: неузгоджена самодіяльність

У середу, 28 жовтня, перебуваючи з візитом до Нідерландів, Володимир Зеленський висловив сподівання, що перша від лютого цього року зустріч у тристоронньому форматі з росіянами може відбутися між 6 і 10 листопада. Тобто, навіть не 4 листопада, як про це сказав Дональд Туск. Що свідчить про те, що в Кремлі можуть навмисно відсувати дату переговорів, щоб скасувати їх в останній момент, залежно від результатів проміжних виборів до Конгресу США.

Заява польського прем’єра прозвучала у вівторок, 27 жовтня, одразу після телефонної розмови президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гар Стьоре з Путіним. Дзвінок відбувся за запитом європейців і, за словами українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, був скоординований з Україною. Путіну передали сигнали від Зеленського щодо негайного припинення вогню та особистої зустрічі.

«Росія пов’язує питання територій із закінченням війни і гарантіями безпеки та можливими форматами цих гарантій. Наші партнери не могли глибоко йти в питання територій, тому що знають, що це для нас червона лінія. Це питання можуть обговорювати тільки лідери держав, які воюють, і тільки на своєму рівні. Ні в кого іншого повноважень немає», — розповів Зеленський під час зустрічі з українськими журналістами.

Найбільш реальним майданчиком зустрічі Зеленського з Путіним, авжеж разом із Трампом, є саміт G20 у Маямі в середині грудня. Проте очільник Кремля свідомо відмовляється від зустрічі з українським президентом ще від часів паризького саміту в грудні 2019 року. Навіть з європейськими лідерами Путін не хоче говорити. А телефонну розмову зі Стуббом та Стьоре, за інформацією Financial Times, перетворив на півторагодинну історичну лекцію про «першопричини конфлікту». Питання припинення вогню, як зазначає FT, майже не обговорювалося.

Як пише низка європейських видань, зокрема The Telegraph та Bild, дзвінок Стубба та Стьоре до Путіна призвів до розколу в Європі й конфлікту всередині НАТО. Зокрема прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що ставиться до цієї ініціативи Фінляндії та Норвегії, яка не була ні з ким узгоджена, дуже скептично.

«Я не бачу жодних ознак того, що Росія прагне миру з Європою. Ні з огляду на гібридну війну, яка триває щодня, ні на Україну, де щодня здійснюються запеклі й агресивні атаки. Я вважаю, що нам потрібно зберігати єдність Європи, а не діяти поодинці», — вважає Фредеріксен.

Руйнування санкцій: подальші поступки Путіну

У середу, 28 жовтня, Росія вчергове продемонструвала, що серйозно говорити з європейцями не збирається. Помічник очільника Кремля Юрій Ушаков заявив, що європейська сторона не братиме участі в тристоронніх переговорах в Абу-Дабі.

«Вони можуть туди потрапити, якщо куплять квитки, але ніхто не збирається запрошувати їх за стіл переговорів», — додав Ушаков.

Ще більш хамська поведінка Москви зрозуміла — після дизельної оборудки адміністрація Трампа відкрито на боці Росії. На думку польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського, США обрали стратегію припинення війни за будь-яку ціну, щоб повернутися до економічного співробітництва з РФ. Проте, за його словами, будь-яку війну можна завершити капітуляцією, тому умови мають значення.

«Американські переговорники помиляються, вважаючи, що ця війна — лише за території. Вони думають, що якщо Україна просто віддасть ці два останні міста на Донбасі, Путін зможе зберегти обличчя і війна закінчиться. Можливо, настане якесь перемир’я. Але Радянський Союз без України — це Росія без статусу великої держави. Щоб бути глобальною наддержавою, Росії потрібна Україна», — сказав днями в інтерв’ю CNN Сікорський.

Дійсно, останнім часом у своїх публічних заявах держсекретар Марко Рубіо неодноразово наголошував, що ця війна — про Донбас — вона стосується одного регіону України. Тобто, він свідомо вводить американську громадськість в оману, підводячи до того, що Україні просто треба погодитися на територіальні поступки і війна закінчиться. При цьому Рубіо не згадує ні про незаконно записані Путіним до російської конституції чотири українські області, серед яких не лише Донецька та Луганська, ні про вимогу Кремля до США та НАТО відійти до кордонів 1997 року.

«Цю війну не вдасться вирішити військовим шляхом. Вона може звершитися лише дипломатично. По суті, йдеться про 11% однієї частини цієї країни (України — Ред.), яку Росія хоче отримати, але не може захопити військовим шляхом, а Україна не бажає віддавати. І в України є вагомі причини не робити цього — це питання суверенітету та її довгострокової безпеки», — зазначає Марко Рубіо.

Ба більше, американські ЗМІ повідомляють, що адміністрація Трампа хоче піти на ще більші поступки Путіну. Так, за інформацією The New York Times, США розглядають можливість скасування санкцій щодо Російського фонду прямих інвестицій, який очолює Дмітрієв. Не дарма саме він є головним представником Кремля на переговорах із Віткоффом.

Також, як зазначає Financial Times, після закінчення війни проти України, США пропонують Росії повернення американських компаній на її нафтовий ринок, а також спільне постачання російських енергоресурсів до Європи (після входження до таких проєктів американських компаній).

«Купувати російські енергоресурси — дуже тупа ідея», — коротко відповів на таку пропозицію прем’єр Нідерландів Роб Єттен.