Ціни вгору, економіка вниз: чим українці заплатять за боротьбу з інфляцією

Ціни в Україні зростають швидше, ніж очікував Нацбанк. У вересні товари та послуги були в середньому на 10% дорожчими, ніж роком раніше, а в жовтні подорожчання тривало. Щоб стримати інфляцію, НБУ підвищив облікову ставку до 16,5%. У Нацбанку розраховують, що це підтримає вигідність гривневих заощаджень і зменшить попит на валюту, а отже — послабить тиск на курс і ціни.

Водночас прогноз інфляції на кінець 2026 року НБУ підвищив до 12,5%. Подорожчання підживлюють російські обстріли, дорожче пальне та збільшення бюджетних видатків. Самі лише наслідки атак додали до річної інфляції майже 0,7 відсоткового пункта. До кінця року під ризиком подальшого подорожчання залишаються базові продукти — хліб, яйця, молочна продукція та м'ясо, а також бензин і товари повсякденного попиту, зокрема побутова хімія.

У 2027 році Нацбанк очікує сповільнення інфляції до 7,3%. Це означає, що ціни продовжать зростати, але повільніше. Допомогти мають прогнозоване здешевлення нафти у світі та заходи НБУ. Стримувати подорожчання може й слабший попит: якщо доходи та зайнятість зростатимуть повільніше, люди матимуть менше можливостей витрачати гроші.

Боротьба з інфляцією чи гальмування економіки: які наслідки матиме підвищення облікової ставки

Інфляція — це індекс росту споживчих цін. Як пояснив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, в Нацбанку є два інструменти боротьби з інфляцією: облікова ставка, валютний курс.

"Підвищуючи облікову ставку, НБУ робить дорожчими кредити. Тобто, облікова ставка — це той відсоток, по якому комерційний банк може взяти кредит у національного. Якщо облікова ставка вища, то автоматично буде вищою комерційна ставка кредиту. Чим вища остання, чим менше бізнесу прийде за грошима, а значить меншим буде попит на товари й послуги цей бізнес виявить", — пояснив Фокус експерт.

На підвищення облікової ставки, як правило, першими реагують невеликі банки, проте свої ставки за гривневими депозитами за останній місяць почали переглядати і великі. Тож, як наслідок — активний попит на гривневі заощадження залишився. В НБУ повідомили, що обсяги вкладень українців у депозити та інвестиції в державні цінні папери у національній валюті зростали.

Рішення Нацбанку підвищити облікову ставку також покликане обмежити тиск на валютному ринку. Там пояснюють, що він набрав обертів у зв'язку зі зменшенням експорту, погіршили очікувані показники через посилені російські обстріли на бізнесові об'єкти та населення.

Зі слів Пендзина, таке рішення НБУ має дві сторони медалі. Так от другий момент криється у тому, що збільшуючи облікову ставку і здорожчуючи кредитні ресурси, українському бізнесу таким чином ускладнюють можливості для його поновлення, розвитку, масштабування. Високі кредити загрожують скороченням виробництва і відповідно — робочих місць.

"Особливо сьогодні в умовах війни бізнесу навпаки потрібен дешевий ресурс, щоб відновлюватися, бо дуже важка ситуація з економікою. Підвищуючи облікову ставку Національний банк України сповільнює ріст економіки. Тому безперечно було б краще, якби він не рухав облікову ставку, а навпаки активніше працював з обмінним курсом. Бо ще ж є і цей другий механізм. Чому обмінний курс так впливає на ціни? Тому що ми маємо величезну залежність від імпорту. Чим вищим є курс долара до гривні, тим дорожчий імпорт", — підкреслив Пендзин.

На його погляд, було б доцільніше сьогодні не чіпати облікову ставку, даючи змогу підприємництву відновлюватися, при цьому сповільнивши ріст долара щодо гривні.

НБУ охолоджує економіку, яку й так вже охолоджує війна

Розніс рішення Нацбанку економіст та член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. Він наголосив на тому, що фундаментальна основа "рецепту" інфляційного таргетування — це охолодження споживання через підняття рівня відсоткових ставок.

"Нам мало охолодження економіки обстрілами росіян? Ми ще її будемо охолоджувати відсотковими ставками. Рішення НБУ вказує на нерозуміння монетарним регулятором основ того, як ці ставки працюють на національному ринку, та нехтування його певними специфічними особливостями", — вважає експерт.

Економіст наголосив на серйозних помилках НБУ. З його слів, це є результатом безконтрольності правління Нацбанку з боку Верховної Ради, та відсутності протягом тривалого періоду жорстких покарань за суттєві економічні промахи, їх допущення у своїх прогнозах.

"Вчергове акцентую увагу на необхідності негайного перезавантаження керівних органів НБУ та приведення до тями правління. А поки пропоную для наочності заправити всі вогнегасники в будівлях НБУ олією, щоб у разі пожежі вони гасили її олією. Можливо, так буде зрозумілим, що охолоджувати економічні процеси, які і так охолоджуються — це не просто безглуздя, а саботаж економічної підтримки країни, яка воює", — прокоментував Шапран.

Нацбанк також переглянув прогноз динаміки реального ВВП у 2026 році в бік зниження на 0,4% замість очікуваного зростання на 1,8%. Значною мірою на погіршення показника вплинуло посилення ударів Росії. У III кварталі реальний ВВП скоротився на 0,5% р/р. Така динаміка, як уточнили в НБУ, зумовлена наслідками простою морських портів України та ворожих обстрілів по виробничих потужностях і логістиці. Більш за все постраждали металургійні та рудні підприємства.

Беручи до уваги наслідки руйнувань через війну в Україні Нацбанк прогнозує, що відновлення економічного зростання протягом 2027 і 2028 років буде повільним. На покращення ситуації, згідно з оцінкою Нацбанку, можуть вплинути інвестиції в оборонну промисловість (як державні, так і приватні), локалізація виробництва озброєння і проєкти з відновлення критичної інфраструктури. За сприятливого сценарію очікується, що у 2027 році ВВП може зрости на 0,4%, а у 2028 — зростання економіки має шанс пришвидшиться до 2,2%. Однак важливу роль в цьому повинне зіграти зниження безпекових ризиків.

Раніше голова НБУ Андрій Пишний повідомляв, що Нацбанк зробив певні кроки, аби підтримати бізнес в умовах масштабування російських ударів. Серед ухвалених змін він назвав ті, що стосуються реструктуризації кредитів. Банки зможуть на термін до одного року змінювати умови погашення боргу без автоматичного визнання дефолту позичальника. Окремі рішення ухвалили для аграрного сектору, було збільшено коефіцієнт ліквідності застави у вигляді аграрної продукції. Банки будуть оцінювати таку заставу за її фактичними залишками, а строк кредитних договорів із нею збільшено 18 місяців замість 12.

Нагадаємо, у вересні Нацбанк ввів в обіг нову купюру номіналом 2000 гривень. На банкноті зобразили українського поета-шістдесятника Василя Стуса. Тоді в НБУ запевнили, що поява найбільшої за номіналом купюри не призведе до зростання цін, а є лише технічним рішенням.