Воєнні злочини РФ проти енергетики України: що допоможе довести вину Кремля у суді

Висновки Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні щодо масованих російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі мають вирішальне значення для притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва Росії за воєнні злочини, повідомив кандидат юридичних наук та заслужений юрист України Гюндуз Мамедов.

Критерії визначення

Щоб кваліфікувати такі дії як злочини проти людяності (тяжкі міжнародні злочини, що спрямовані проти цивільного населення), слід довести їхній масштабний або систематичний характер. Також необхідно встановити прямий зв'язок між цими нападами та державною політикою країни-агресорки, а також обізнаність посадовців, які віддавали злочинні накази.

Для формування доказової бази правоохоронці та міжнародні інституції аналізують низку ключових факторів, до яких належать:

• тривалість та географічне охоплення повітряних атак;
• повторюваність ударів по критичних об'єктах;
• характер знищеної інфраструктури та масштабні наслідки для мільйонів людей.

Особливо важливим є фіксування цілеспрямованого наміру позбавити мирне населення життєво необхідних послуг і заподіяти йому тяжких страждань.

Міжнародний контекст

Ці висновки повністю узгоджуються з правовою позицією Міжнародного кримінального суду. Нагадаємо, що у 2024 році МКС уже видав ордери на арешт Сергія Кобилаша, Віктора Соколова, Сергія Шойгу та Валерія Герасимова. Тоді суд встановив обґрунтовані підстави вважати ці дії воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Практична цінність звітів полягає у можливості використання зібраних матеріалів у подальших кримінальних провадженнях. Водночас експерт наголошує, що такі висновки не замінюють індивідуального доказування вини конкретних виконавців та організаторів — людей, які планували, готували та виконували атаки.

Головним завданням для українського правосуддя та міжнародної спільноти залишається вибудовування чіткого ланцюжка від конкретного злочину на місцях до механізму ухвалення рішень у кабінетах російського керівництва. Раніше Росія неодноразово заперечувала навмисний характер атак на цивільну інфраструктуру в Україні, попри численні докази зворотного, зібрані правозахисниками та міжнародними експертами.

Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради підготовлений Міністерством закордонних справ законопроєкт щодо приєднання України до Розширеної часткової угоди про Управлінський комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, що стане ключовим етапом для запуску міжнародного правосуддя. Усі країни ЄС, окрім Болгарії, Угорщини та Словаччини, мають намір приєднатися до угоди про Спецтрибунал щодо злочину агресії Росії проти України. Перед цим держави хочуть знати, скільки коштуватиме робота трибуналу та які заходи безпеки для нього передбачать. Такі розрахунки має надати уряд Нідерландів.