Що їли наші предки тисячу років тому: цікаві факти про побутові звички давніх українців

Тисячу років тому на столах наших предків не було картоплі, помідорів і звичного нам цукру, харчувалися кашами, молочними продуктами та м’ясом. Це підтверджує наукове дослідження, опубліковане 2025 року на сайті Університету Масарика (Чехія): міжнародна команда дослідників проаналізувала залишки органічних речовин у 75 давніх керамічних посудинах і виявила свідчення активного використання проса, молока та, ймовірно, меду. Дослідження стосувалося ранньосередньовічних слов’янських поселень Центральної Європи, тому його результати не можна автоматично переносити на всі землі Київської Русі. Однак воно допомагає зрозуміти, якою була давня слов’янська кухня.

Просо, каші та хліб були основою харчування

У повсякденному раціоні слов’ян важливе місце посідали зернові культури. Просо, ячмінь, жито та пшениця давали змогу готувати каші, юшки й хліб. Конкретний набір продуктів залежав від місцевості, клімату та господарства.

Особливо цікавою є роль проса. Дослідники виявили його характерні хімічні маркери приблизно у двох третинах досліджених керамічних посудин із ранньосередньовічних слов’янських поселень. Це свідчить, що просо було важливим продуктом, який використовували для приготування їжі.

Каші могли варити на воді або молоці, а страви з круп поєднувати з іншими доступними інгредієнтами. Зерно мололи за допомогою ручних жорен, а для приготування їжі використовували глиняний посуд. Такий спосіб харчування був практичним: зерно можна було зберігати, а з невеликої кількості продуктів готувати ситну страву для всієї родини.

Молоко, м’ясо та мед замість звичних сучасних продуктів

Молочні продукти були важливою частиною раціону. Аналіз давніх посудин показав, що в них готували або обробляли молочні продукти. Молоко, масло та сир давали поживні речовини й допомагали урізноманітнити харчування. Водночас доступність таких продуктів залежала від того, чи тримало господарство корів, кіз або овець.

М’ясо також їли, хоча його кількість і частота споживання могли відрізнятися залежно від добробуту родини та місцевих традицій. Археологічні знахідки кісток свійських тварин допомагають дослідникам встановлювати, яких тварин розводили й використовували для харчування. Водночас не варто вважати, що кожна родина щодня мала на столі м’ясні страви.

Ще один цікавий продукт — мед. Він був природним підсолоджувачем у часи, коли звичайного для сучасної кухні цукру не було. Дослідники виявили в окремих посудинах маркери, які можуть свідчити про використання бджолиного воску та меду.

Як слов’яни облаштовували побут і готували їжу

Побут був тісно пов’язаний із господарством. Люди вирощували зернові культури, доглядали за худобою, збирали врожай і заготовляли продукти. Зберігання запасів мало велике значення, адже від них залежало харчування в холодну пору року.

Готували переважно в простому посуді, а в житлах використовували печі. Археологи досліджують форму горщиків, сліди нагрівання та залишки їжі на їхніх стінках, щоб відтворити давні кулінарні звички. У згаданому дослідженні особливу увагу приділили керамічним посудинам, які могли використовувати для приготування густих каш, супів і тушкованих страв.

Не всі звичні сьогодні продукти були доступні нашим предкам. Картопля, помідори та кукурудза походять з Америки й потрапили до Європи після її відкриття європейцями наприкінці XV століття. Тому їх не могло бути в повсякденному меню слов’ян тисячу років тому. Натомість основу харчування становили місцеві зернові, бобові, молочні продукти, овочі та доступні продукти тваринного походження.