МВФ пропонує Україні двічі підвищити тарифи на світло та газ: деталі сценаріїв

У 2024–2026 роках фіскальні витрати України на енергетичні субсидії, пов'язані з механізмом покладення спеціальних обов'язків (ПСО), щорічно сягали 3,7% ВВП. Аналітики МВФ зазначають, що поточні тарифи покривають лише 41% вартості електроенергії та 49% газу, що призводить до значних втрат для державного бюджету та енергетичних компаній.

Експерти МВФ розробили два сценарії поступової відмови від ПСО. Перший передбачає підвищення тарифів на електроенергію на 141% (до 9,7 грн/кВт·год) та на газ на 104% (до 22 грн/куб. м) протягом трьох років, відображаючи поточні ринкові умови. Другий, «відновлювальний» сценарій, орієнтується на ринкові ціни після повернення до стабільних умов, що передбачає зростання на 52% для електроенергії (до 6 грн/кВт·год) та на 60% для газу (до 17,2 грн/куб. м).

Згідно з обома сценаріями, скасування ПСО пропонується здійснювати поступово: на 20% у перший рік, на 60% — у другий і ще на 20% — у третій. Це дозволить пом'якшити фінансове навантаження на домогосподарства, одночасно запроваджуючи адресну соціальну допомогу для найменш захищених верств населення.

Міністерство енергетики України оперативно відреагувало на рекомендації МВФ, наголосивши, що мораторій на підвищення тарифів продовжує діяти. У відомстві заявили, що будь-які зміни в системі тарифоутворення можливі лише після завершення воєнного стану та розробки дієвої моделі підтримки українських родин.

Міністерство роз'яснило, що сценарії, змодельовані у технічному звіті МВФ, є лише розрахунками та пропозиціями, а не зобов'язаннями України. Жоден із них не передбачає негайного підвищення тарифів. Документ має допомогти оцінити фінансовий стан чинної системи підтримки та розглянути можливі варіанти її реформування.

Наразі уряд зберіг чинні пільгові тарифи на електроенергію для населення на весь опалювальний сезон 2026/27. Також продовжено дію пільгових цін на газ для населення та виробників тепла до 31 березня. Це означає, що нинішні цінові умови діятимуть до завершення поточного опалювального сезону.

Згідно з аналізом МВФ, поточні зобов'язання щодо забезпечення ПСО реалізуються як квазіфіскальні заходи. Це означає, що «Нафтогаз» та «Енергоатом» покривають більшу частину витрат на субсидії за рахунок своїх балансів. Така система, як йдеться у звіті, робить фіскальні зобов'язання та витрати непрозорими, послаблює підзвітність та підриває стійкість сектору. Окрім прямого субсидування, механізм ПСО призводить до щорічних втрат надходжень ПДВ на ринку газу (0,2% ВВП) та недонадходжень ПДВ і акцизів на ринку електроенергії (0,1–0,2% ВВП).

Загалом, реформа енергетичних субсидій покликана забезпечити значні фіскальні вигоди. Валова економія від повного пакета реформ може становити 3,2% ВВП за сценарієм «А» та 1,5% ВВП за сценарієм «Б». Крім того, ще 0,3% ВВП становлять субсидії на тепло для побутових споживачів, які надаються поза межами системи ПСО через мораторій на підвищення цін на комунальні послуги. Ще 0,2% ВВП припадає на субсидії виробникам електроенергії з відновлюваних джерел.

Україна продовжує розробляти довгострокову дорожню карту реформи енергетичного сектору, де ключовою складовою є захист споживачів. Міністерство енергетики наголошує на важливості удосконалення адресної підтримки родин через субсидії та пільги, перш ніж розглядати зміни у ціноутворенні. Це свідчить про намір держави забезпечити соціальний захист населення, паралельно адаптуючись до вимог міжнародних партнерів та відновлюючи енергосистему після російських атак.