Київ під загрозою комунальної катастрофи? : чи залишаться жителі без світла, води і опалення

УКиєвізалишається складною ситуація з електроенергією, водопостачанням та опаленням через російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Поки в столиці триває підключення житлових будинків до тепла, посадовці попереджають про ризики для комунальних систем, а містяни стикаються з тривалими відключеннями світла та води.

ТСН.uaзібрав головне про ситуацію зі світлом, водою та опаленням у Києві: коли тепло має з’явитися в оселях, як столиця готується до можливих блекаутів та які загрози для комунальної інфраструктури називають експерти.

Ситуація з теплопостачанням у Києві

У Києві триває підключення житлових будинків до опалення, однак ситуація з теплопостачанням залишається складною. Особливе занепокоєння викликає лівий берег столиці, де без стабільного тепла можуть опинитися до двох мільйонів людей.

Голова Деснянської районної державної адміністрації Максим Бахматов в етері телемарафону попередив про ризик комунальної катастрофи на лівому березі Києва. За його словами, ситуацію ускладнюють відсутність альтернативних джерел теплопостачання та необхідного фінансування.

Посадовець зазначив, що йдеться про території, які обслуговують ТЕЦ-4, ТЕЦ-6 та частково ТЕЦ-5. Водночас на правому березі є міні-ТЕЦ, які потенційно можуть забезпечувати теплопостачання.

«Ліва частина, приблизно 1,5–2 мільйони людей, чітко під ризиком катастрофи і комунального апокаліпсиса», — заявив Бахматов.

Тим часом виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв заявив, що у столиці планують забезпечити резервне теплопостачання житлових будинків Троєщини.

Також, за словами Пантелеєва,запуск опалення вже триває в усіх районах столиці. На повне розгортання системи потрібно орієнтовно 10 днів від початку опалювального сезону, який стартував 2 листопада.

Отже, до 12 листопада більшість житлових будинків Києва мають отримати тепло. Винятком можуть стати адреси, де виникнуть аварійні ситуації.

Водночас у деяких будинках мешканці можуть самостійно визначати дату початку опалювального сезону. Зокрема, це стосується будівель, де триває термомодернізація або жителі хочуть заощадити на опаленні.

Чому в Києві зникає вода навіть без влучань

Ситуація з водопостачанням у Києвізалишається складною через російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Вода в будинках може зникати навіть тоді, коли безпосередньо в столиці не було влучань. Причина — пошкодження Київського енергетичного вузла, розташованого за межами міста.

Як пояснили в КМДА, останні російські удари по енергетичних об’єктах Київщини призвели до перебоїв з електропостачанням у столиці. Оскільки системи водопостачання та електропостачання тісно пов’язані, знеструмлення впливають і на роботу «Київводоканалу».

У міській адміністрації наголошують, що ситуацію ускладнюють повторні атаки. Після часткового відновлення електропостачання комунальникам вдається повернути воду до осель, однак нові удари можуть знову порушити роботу системи.

За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, централізована система водопостачання Києва потребує значних обсягів електроенергії. Саме тому забезпечити її повноцінну роботу лише генераторами неможливо.

Наразі «Київводоканал» має 104 генератори, які використовують для резервного живлення локальних насосних станцій та окремих об’єктів. Крім того, у столиці вже побудували електростанції загальною потужністю 16 МВт, призначені для підтримки роботи систем водопостачання та водовідведення.

Пантелеєв зазначив, що завдяки резервним джерелам живлення після масштабних перебоїв воду вдається повертати протягом 12–24 годин.

Водночас можливості резервного обладнання відрізняються залежно від особливостей водопостачання районів. Зокрема, на Оболоні, де проживають понад 300 тисяч людей, систему можна підтримувати за допомогою генераторів потужністю до 1 МВт. Тому після переходу на резервне живлення водопостачання в районі вдається зберігати.

В інших частинах міста ситуація складніша. За інформацією КМДА, протяжність столичних водопровідних мереж становить близько чотирьох тисяч кілометрів. Після знеструмлення необхідно не лише запустити резервне обладнання, а й відновити тиск та заповнити систему водою.

Сам перехід на дизельні генератори великої потужності потребує щонайменше пів години. Перед повторним запуском кожну станцію також перевіряють на можливі пошкодження. За наявності електропостачання відновлення тиску та заповнення мереж може тривати ще дві-три години.

Що буде з водою в Києві під час зимових блекаутів

У столиці розглядають різні сценарії забезпечення мешканців водою на випадок тривалих відключень електроенергії.

Як повідомив депутат Київради Леонід Ємець після заслуховування керівництва «Київводоканалу», відновлення водопостачання після екстреного знеструмлення може тривати до доби.

За його словами, запуск системи передбачає низку технічних процедур, які неможливо виконати заздалегідь. Вони розпочинаються лише після аварійного припинення електропостачання, тому навіть за наявності резервного обладнання повернення води потребує часу.

Окрему увагу в Київраді приділили роботі бюветних комплексів. За інформацією, яку депутат отримав від керівництва водоканалу, всі столичні бювети обладнані генераторами.

Їх мають підключати протягом двох годин після зникнення води в навколишніх житлових будинках. Відповідальність за підключення покладена на керівні компанії.

Водночас Ємець уточнив важливу деталь: генератори на бюветах запускатимуть не через відсутність електроенергії, а саме тоді, коли припиниться водопостачання в сусідніх будинках.

Якщо ж централізовану подачу води не вдасться відновити, «Київводоканал» передбачає її підвезення спеціальними автомобілями.

Кількість водовозів та місця видавання води визначатимуть з урахуванням розташування бюветів та інших точок водопостачання. За словами депутата, такий сценарій також опрацьовують на випадок надзвичайної ситуації.

Щодо можливого запровадження графіків подавання води взимку, то наразі відповідного рішення не озвучували. Ємець зазначив, що це питання з керівником «Київводоканалу» не обговорювали.

На думку депутата, за наявності резервного живлення столиця навряд чи потребуватиме графіків водопостачання. Водночас він наголосив, що ситуація безпосередньо залежатиме від електроенергії, оскільки, за його словами, централізоване електропостачання Києва наразі надходить ззовні.

Чи може в Києві зупинитися каналізація через обстріли

У КМДА також пояснили, як можливі тривалі перебої з водопостачанням вплинуть на роботу столичної каналізації.

За словами Петра Пантелеєва, системи водопостачання та водовідведення взаємопов’язані. Якщо в місті припиниться подавання води, обсяг стічних вод також різко скоротиться.

«Якщо у нас припиняється водопостачання, відповідно, кількість стоків зменшується до критичного рівня. Тобто на каналізацію навантаження фактично немає», — пояснив посадовець.

Пантелеєв додав, що під час першого етапу створення резервних енергетичних потужностей у Києві пріоритетом були саме критично важливі об’єкти системи водовідведення.

Як удари по мостах Києва можуть загрожувати водопостачанню та опаленню

Експерт з енергоефективності Станіслав Ігнатьєв зазначив, що додаткову небезпеку для комунальної інфраструктури столиці становлять російські удари по мостах через Дніпро. Їхнє пошкодження може вплинути не лише на транспортне сполучення між берегами, а й на постачання води, тепла та електроенергії.

За його словами, під мостами розташовані магістральні водогони, якими воду транспортують між берегами Дніпра. Крім того, з мостовою інфраструктурою пов’язані теплові мережі та лінії електропередач.

Зокрема, йдеться про теплопостачання з ТЕЦ-5 на лівий берег та з ТЕЦ-6, розташованої на Троєщині, на правий. Тому, як пояснює фахівець, пошкодження мостів може позначитися на роботі одразу кількох систем життєзабезпечення міста.

Ігнатьєв також звернув увагу на необхідність автономного живлення насосних станцій «Київводоканалу». За його словами, міська влада спільно з підприємством мала розробити програму енергомодернізації, яка передбачала встановлення потужних когенераційних установок.

Таке обладнання могло б забезпечувати насосні станції електроенергією під час масштабних знеструмлень і підтримувати водопостачання. Експерт стверджує, що відповідні рекомендації фахівці надавали ще на початку літа, однак їх не реалізували.

За оцінкою Ігнатьєва, у разі критичних пошкоджень інфраструктури Київ може зіткнутися із серйозними перебоями гарячого водопостачання. Водночас холодну воду, за його прогнозом, можуть подавати із затримками, пов’язаними з відключеннями електроенергії.

Водночас експерт вважає, що на лівому березі ситуація з водопостачанням може бути дещо простішою, оскільки там розташовані об’єкти водозабору та водопідготовки.

За його словами, у такому разі воду насамперед подаватимуть до лівобережних районів, починаючи з Троєщини, а згодом — до Осокорків та Дарницького району.

Зеленський пояснив, чому в Києві найскладніша ситуація зі світлом

Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ опинився у найскладнішій ситуації серед регіонів країни не лише через інтенсивність російських обстрілів, а й через недостатню підготовку місцевої влади до їхніх наслідків.

Як розповів глава держави кореспондентці ТСН Олені Черняковій, російські війська цілеспрямовано атакують електромережі, щоб порушити зв’язок між об’єктами генерації та споживачами. Через пошкодження столиця фізично не може отримувати необхідні обсяги електроенергії.

За словами Зеленського, ситуацію з відновленням електропостачання обговорюють на щоденних нарадах. Прем’єр-міністрові та міністрові енергетики також доручили залучити до роботи керівництво Києва та водоканалу.

Президент розкритикував темпи роботи відповідальних служб і наголосив, що самих заяв про готовність працювати цілодобово недостатньо.

«Усе має працювати не так. Вони повинні працювати більше, швидше. Якщо треба міняти менеджмент водоканалу — хай міняють. Самих слів, що ми готові, ми будемо працювати 24/7, недостатньо», — заявив Зеленський.

Глава держави також згадав випадок, коли кияни перекрили дорогу через тривалу відсутність електроенергії.

«Поліцейські спрацювали, вони дуже швидко з’єдналися з цими групами, з електриками. Всіх привели на об’єкт, усе запрацювало. І що народ? Народ розійшовся, і слава Богу, тому що перекривати (дорогу — ред.) — це точно не шлях. Але, з іншого боку, люди розійшлися чому? Тому що вони побачили, що всі на місці і працюють», — додав президент.

Зеленський подякував ремонтним бригадам за роботу над відновленням пошкодженої інфраструктури, однак закликав посадовців і служби не розслаблятися в умовах війни.