Пожертви пішли в невідомому напрямку: слідство з’ясовує долю десятків мільйонів доларів, зібраних за підтримки Мінцифри

За оцінкою аналітичної компанії Elliptic, лише у 2022 році сума пожертв перевищила $83 млн. Організатори заявили про витрати на $64,3 млн, однак достовірність їхньої звітності викликає питання. Скільки грошей зібрали загалом, хто ними розпоряджався і куди вони пішли, досі невідомо. Правоохоронні органи вже чотири з половиною роки розслідують можливе розкрадання пожертв.

Державний збір на приватні криптогаманці

Ініціативу Aid For Ukraine запустили в березні 2022 року Міністерство цифрової трансформації України, криптовалютна біржа KUNA та компанія Everstake. Проєкт збирав пожертви у криптовалюті на закупівлю військового обладнання та гуманітарну допомогу. Мінцифри розмістило адреси криптогаманців на своєму офіційному сайті, а міністр Михайло Федоров особисто закликав людей у всьому світі переказувати туди гроші.

У серпні 2022 року Федоров повідомив, що через Aid For Ukraine зібрали понад $64 млн. На офіційному сайті проєкту організатори згодом відзвітували про витрати на $64,3 млн, зокрема $15,6 млн на безпілотники, $11,2 млн на військовий одяг і спорядження та $8,3 млн на інформаційну кампанію, покликану розповісти світові про російську агресію. Головним публічним проявом цієї кампанії став рекламний ролик із закликом переказувати пожертви самому фонду Aid For Ukraine.

За підрахунками аналітичної компанії Elliptic, уже до грудня 2022 року Aid For Ukraine отримала понад $83 млн у криптовалюті. Таким чином, незалежна оцінка надходжень за 2022 рік перевищує оприлюднену суму витрат приблизно на $18,7 млн. При цьому реклама Aid For Ukraine продовжувала з’являтися за кордоном і у 2023–2024 роках. Скільки грошей надійшло на гаманці проєкту за ці два роки, невідомо. Невідома й загальна сума пожертв за весь час існування ініціативи.

Редакція направила Міністерству цифрової трансформації запит із проханням повідомити, скільки всього коштів зібрали через Aid For Ukraine, скільки з них витратили та хто розпоряджався криптовалютою. Міністерство відповіді не надало.

При цьому раніше Мінцифри заявило, що не контролювало криптогаманці Aid For Ukraine і не розпоряджалося коштами, які на них надходили. Таким чином, міністерство публічно залучало пожертви через власний сайт, але, згідно з його поясненнями, не управляло зібраними грошима. Хто саме мав доступ до гаманців, ухвалював рішення про перекази та відповідав за закупівлі, з оприлюднених документів встановити неможливо.

$12,2 млн за безпілотники, яких армія не отримала

Питання щодо того, як організатори Aid For Ukraine розпоряджалися пожертвами, виникли вже за кілька тижнів після запуску проєкту. 20 квітня 2022 року поліція зареєструвала кримінальне провадження № 12022000000000311 за статтею про шахрайство в особливо великих розмірах. Розслідування пов’язане із закупівлею безпілотників для української армії в американської компанії NEANY Inc.

Із пожертв, зібраних через KUNA, близько $12,2 млн переказали у криптовалюті нібито для оплати безпілотників. Але українська армія обіцяних дронів не отримала. Згідно з оприлюдненими матеріалами розслідування, частину криптовалюти переказали на інші гаманці, зокрема пов’язані з американською біржею FTX US. Слідство досі з’ясовує, хто розпорядився цими переказами і куди зрештою пішли гроші.

Слідство перерахує решту пожертв

Друге кримінальне провадження № 12025000000000407 відкрили у 2025 році за фактом можливого привласнення пожертв. Слідчі почали перевіряти рух криптовалюти між гаманцями, які використовували для Aid For Ukraine, включно з переказами через KUNA та гаманцями, пов’язаними з біржею WhiteBIT.

У матеріалах цієї справи фігурує гаманець, на якому в грудні 2025 року перебувало близько 10,145 BTC — приблизно $936 тисяч за тодішнім курсом. При цьому Мінцифри повідомило, що не має доступу до цих коштів. Хто контролював гаманець і на якій підставі розпоряджався криптовалютою, що на ньому перебувала, з публічних матеріалів невідомо.

Прокуратура у відповіді на запит редакції повідомила, що об’єднала обидві справи. Таким чином, правоохоронці тепер разом розслідують історію непоставлених безпілотників і можливе привласнення пожертв, зібраних через Aid For Ukraine. Однак станом на початок листопада 2026 року слідство, як і раніше, не встановило ані розміру можливих збитків, ані кола підозрюваних.

Учасники криптовалютного збору в особах

Тим часом публічні учасники проєкту продовжують свою діяльність. Михайло Федоров, який у 2022 році очолював Мінцифри й особисто рекламував збір пожертв, у серпні 2026 року став позаштатним радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. Питання збору пожертв він коментувати відмовляється.

Засновник криптобіржі KUNA Михайло Чобанян у січні 2025 року оголосив про закриття бізнесу після того, як українська влада заблокувала доступ до біржі в межах розслідування Бюро економічної безпеки щодо ухилення від сплати податків. Імовірні збитки бюджету оцінювали приблизно у 50 млн грн. Раніше, у 2021 році, проти Чобаняна подали заяву про шахрайство: один з інвесторів KUNA, який вклав у створення біржі 33 біткоїни, звинуватив підприємця в невиконанні зобов’язань щодо виплати дивідендів. Зараз Чобанян перебуває в Португалії, звідки веде публічний Telegram-блог. Про криптовалюти, технології та майбутнє фінансів він розмірковує охоче. Про долю мільйонів доларів, зібраних через його біржу для української армії, а потім загадково зниклих, публічних пояснень не надав.

Окрема історія пов’язана з Євгеном Зайфертом, якого Everstake у публікації від травня 2022 року представила як свого співзасновника. При цьому в ранніх матеріалах компанії він серед засновників не фігурував, а його участь у створенні Everstake не підтверджена наданими редакції реєстраційними документами.

У вересні 2026 року в інтернеті з’явилися два сайти з десятками біографій людей на ім’я Євген Зайферт. Серед них виявилися підприємці, програмісти й навіть колекціонери метеликів. Ці публікації ускладнюють пошук інформації про людину, яку Everstake представляла своїм співзасновником. Хто створив сайти й навіщо, встановити не вдалося.

Ані Федорову, ані Чобаняну, ані Зайферту, згідно з отриманими редакцією відповідями правоохоронців, про підозру в об’єднаному кримінальному провадженні не повідомляли.

У результаті через чотири з половиною роки після запуску Aid For Ukraine залишаються без відповіді питання, які виникли ще у 2022 році. Державне відомство закликало людей з усього світу переказувати гроші на опубліковані ним криптогаманці, але тепер стверджує, що не контролювало зібрані кошти.

На офіційному сайті Aid For Ukraine організатори розмістили перелік витрат на $64,3 млн. У ньому зазначені категорії закупівель, суми та кількість придбаного обладнання, однак відсутні документи, які дозволяють перевірити рух грошей і фактичне виконання контрактів. При цьому близько $12,2 млн були переказані на закупівлю безпілотників, яких українська армія так і не отримала. Саме ці обставини стали предметом кримінального розслідування. За іншими багатомільйонними статтями витрат також відсутні загальнодоступні підтвердження постачання до армії заявлених обсягів спорядження, озброєння та обладнання. Зокрема, на міжнародну антивоєнну медіакампанію організатори списали $8,3 млн, пообіцявши опублікувати звіти про неї після перемоги України.

Таким чином, оприлюднений перелік містить заяви організаторів про витрачання пожертв, але не дозволяє незалежно підтвердити ці витрати.

Скільки всього пожертв зібрали, хто розпоряджався грошима та якою є їхня остаточна доля, невідомо. Міністерство цифрової трансформації на запит редакції не відповіло, а правоохоронці за чотири з половиною роки так і не встановили розміру можливих збитків і нікому не повідомили про підозру.