/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F01548b535d532b2b6ebda65c5c751e57.jpg)
Путін відібрав заводи у гіганта JTI: що чекає на тютюновий ринок Росії
Що сталося з активами відомого виробника сигарет
Російський диктатор Володимир Путін передав під державний контроль чотири фабрики японської компанії Japan Tobacco International (JTI). Відповідно до нового указу, управління цими підприємствами примусово переходить до російського АТ "Промислові активи", про що пише Euronews.
Йдеться про колосальні втрати для іноземного інвестора, адже японський гігант контролював близько 40% всього тютюнового ринку країни-агресорки. Під так зване управління потрапили фабрики у Санкт-Петербурзі, Ростові-на-Дону, Липецькій та Ленінградській областях, де працює понад 4 тисячі людей.
Які бренди опинилися в руках російської держави
Компанія випускала на території Росії сигарети під всесвітньо відомими марками Winston, Glamour, Camel, LD та Sobranie. Тепер весь цей виробничий процес, у який Japan Tobacco Group інвестувала понад 4,6 мільярда доларів за останні 20 років, фактично привласнений російською владою без згоди власників та жодних компенсацій.
У самій JTI заявили, що наразі оцінюють ситуацію та намагаються захистити інтереси своїх працівників. Водночас уряд Японії вже висловив жорсткий протест дипломатичними каналами, а міністр фінансів Сацукі Катаяма зажадала негайного скасування цього рішення, наголосивши на неприпустимості порушення прав японського бізнесу.
Чому Кремль пішов на цей крок саме зараз
Ця показова конфіскація відбулася на тлі різкого загострення відносин між Токіо та Москвою. Нещодавно російські спецслужби затримали японського журналіста Юкі Імаї, звинувативши його у шпигунстві, яке японська сторона категорично відкидає як безпідставний закид.
Варто нагадати, що механізм "зовнішнього управління" Росія використовує як інструмент шантажу та помсти за західні санкції. Раніше за такою ж схемою Кремль уже відібрав активи інших європейських гігантів, серед яких Nestlé, Auchan, Leroy Merlin та Metro. Це черговий жорсткий урок для тих міжнародних корпорацій, які після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році вирішили не залишати російський ринок, сподіваючись перечекати кризу.
