Про статки львівського міщанина 400 років тому. Що мав, як одягався і жив?
Про статки львівського міщанина 400 років тому. Що мав, як одягався і жив?

Про статки львівського міщанина 400 років тому. Що мав, як одягався і жив?

Донедавна історія асоціювалась переважно із видатними діяннями та славетними особистостями. Проте зараз все більше цей термін поширюють і на життя звичайних смертних: їхнє повсякдення, звички, їжу, напої, захоплення та слабкості. Звичайно, що останнє часто вкрай важко чітко відстежити чи проілюструвати джерельним матеріалом. Хоча й тут трапляються приємні винятки.

Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори
Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори

Були серед них і бідняки…

Давній Львів – це унікальний простір співжиття багатіїв та бідняків, різних народів та національних громад, носіїв відмінних культур, релігій і мов. Це клондайк цікавого й незвіданого, де щоразу дізнаєшся щось нове і постійно дивуєшся вже відомому, його вимірам та різноманіттю. Ми знаємо про Масарі, Шольц-Вольфовичів, Анчевських, Алембеків і багатьох інших. Це найвідоміші родини давнього Львова. Вони згадуються часто і практично всюди. Проте це не єдині мешканці міста в давнину. Було багато інших, невідомих сьогодні, але досить заможних людей та родин.

Крилатий лев над порталом дверей будинку Антоніо Массарі
Крилатий лев над порталом дверей будинку Антоніо Массарі

Скажімо, про львівського міщанина середини XVII століття Герніховича можна знайти, що він мав готівкою і на позиках 7200 золотих. Ще 4 золоті ланцюжки на 529 червоних золотих. Також перстень із 14 рубінами та 15 діамантами. Ще один перстень із п’ятьма діамантами. Теж перстні із рубінами, сережки, інші золоті вироби. Не менше було у Герніховича й срібла. Одним словом, за потреби, ці “запаси” могли легко перетворитись на якусь кам’яницю в центрі Львова. Натомість, купець і райця магістрату Майдашевич мав готівкою 131 тисячу золотих. Окрім цього – ще й багато золота, коштовного каміння на декілька десятків тисяч золотих, багато цінного хутра, був власником броварень і кам’яниць. Зокрема, на площі Ринок.

Площа Ринок у Львові

Жив у Львові і пан Цедро. Про нього не почуєш на екскурсіях містом і навіть на спеціалізованих лекціях, але в свій час він був досить великою рибою. Принаймні, помітною, значною.

Нова шуба для дружини

У середині XVII століття у Львові відійшла у кращі світи дружина львівського купця Анна Цедро. За 1646 рік зберігся інвентар її майна. Це досить цінне джерело, яке дає уявлення про рівень добробуту родини, їхні світоглядні орієнтири, смаки, тогочасну моду.

Львівські міщани. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Львівські міщани. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Відтак можна припускати, що після смерті Анни Цедро у будинку цього сімейства мав би залишитися суконний плащ із соболиним коміром, чорна чамара (верхній одяг із сукна, який застібався на петельки і був прикрашений), підшита спереду куницями, а ззаду білочками, чамара лазурова татарська, підшита білочками. Було достатньо і різноманітних спідниць – узористих фіалкових, лазурових, барви заліза тощо. Також чорна шапка з золотими квіточками і соболиними хвостиками, чорний капелюшок, китайкова шубка, підшита хутром, вишневий атласний плащ із оздобою золотими квітами, вишневий адамашковий фартух. Це далеко не повний список, а лише невеличка вибірка. Проте навіть вона дає уявлення про життя тогочасних міщан.

Скрині, стіни та їхнє наповнення

Львівський міщанин пан Цедро працював із золотом та належав до цеху золотників. Тому особливо цікаво заглянути до його особистих кованих скринь. Очікувано, що там було багато всіляких коштовних речей: чотири золоті ланцюги, різноманітні вироби з золота та срібла, сережки з діамантами, хрестики з рубінам, 10 перстнів, срібний посуд і так далі. Врешті, мав він також три бочки меду, багато фарби і навіть володів кам’яницею на вулиці Краківській. Відтак здавав кімнати в оренду і з цього також жив. Йому платив золотар за магазин, кімнату і комору. Також кравець за кімнату, комору і магазин. Ще єврей за магазин. Врешті, швачка за кімнату і комору, навіть декілька кравчинь. Очевидно, як і завжди, нерухомість приносила гарні прибутки.

Краківська брама на пластичній панорамі Я. Вітвіцького. Фото з http://photo-lviv.in.ua
Краківська брама на пластичній панорамі Я. Вітвіцького. Фото з http://photo-lviv.in.ua

Описані вище речі засвідчують той факт, що родина пана Цедро мала би почуватись у Львові зовсім непогано. Ймовірно, що їм навіть ніяк не шкодило те, що ми сьогодні нічого про них не знаємо. Про непоганий статус та становище родини говорять і наступні речі. У їхньому будинку було 13 турецьких килимів, а також величезне різноманіття постільної білизни. Зокрема, це червоні і чорні шовкові простирадла. Ще вироби з мереживом, зелені і китайкові шовкові занавіски. Цікаво з килимами. Вони були популярними серед міщан і часто слугували свідченням їх заможності. Наприклад, у інвентарі родини Афендиків зустрічаються згадки про турецькі та перські килими. Килимами стелили підлогу, накривали лави, столи.

Знатний і багатий патрицій Мартін Кампіан, якого було вигнано зі Львова. Фото з http://photo-lviv.in.ua
Знатний і багатий патрицій Мартін Кампіан. Фото з http://photo-lviv.in.ua

На цьому фіксація майна львівської родини Цедро остаточно не вичерпується. Стіни їхнього будинку прикрашали картини. Досить багато картин: понад 20 зображень людей, приблизно стільки ж було і пейзажів. Не відзначалися простотою також і рами, у яких перебували ці твори мистецтва. Не здивувала би відвідувачів тогочасних кам’яниць і зброя на стінах. У родини Цедро були: гаківниці, пістолет, оправлена сріблом шабля, козацьке сідло тощо.

Панорама Львова. Дереворит 1835 р. (із фондів Сілезької Бібліотеки в м. Катовіце, Польща)
Панорама Львова. Дереворит 1835 р. (із фондів Сілезької Бібліотеки в м. Катовіце, Польща)

Звичайно, що перераховані тут речі – це лиш маленький штрих до загальної картини. Проте навіть на його основі можна сформувати уявлення про те, що мали, як жили, чим цікавилися львівські міщани сотні років тому, що було в моді і чим намагалися вразити сусіда, або за посередництва яких речей були в тренді.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Гронський Йосип. Львів: історичні студії / упоряд. Н. Лоштин. – Львів, 2022. – С. 89-91.
  2. Лильо І. До питання про щоденне життя львівських міщан XVI ст. (за інвентарем особистих речей Софії Афендик) // Вісник Львівського університету. Серія історична, 2015. – Випуск 51
Источник материала
loader