Дорогий слуга народу: Навіщо Зеленському політичний КВК

За інформацією Deро.

ua, студія Зеленського записала черговий випуск "Ліги сміху", де головним героєм є сам лідер "Кварталу".

Програма начебто має вийти в ефір у розпал передвиборної кампанії.

Жарти і сценки українського варіанту КВК були присвячені Зеленському.

Як кандидату в президенти.

Власне, нічого крамольного у цьому немає, кожен піариться залежно від своїх ресурсів та фантазії.

Проте випадок "Василя Голобородька" заслуговує прискіпливого погляду, адже окремі соціологічні опитування виводять його в лідери рейтингів.

Хоча політичні аналітики кажуть про більш скромні очікування від ймовірного балотування відомого коміка.

Спочатку спробуємо пояснити природу політичного рейтингу Зеленського.

По-перше, він своєю сатирою демонструє безкомпромісність.

Проте, не секрет, що сюжети сценок "Кварталу" залежать від політичної кон'юнктури, і насправді за видимістю незалежності приховується чітка зорієнтованість на висміювання діячів, які на момент виходу програм перебувають у тих або інших відносинах з власниками телеканалів.

Чи не найяскравішим прикладом є сценка про Ющенка і Саакашвілі "Наша америкаша", в якій "квартальники" познущалися з президентів України та Грузії.

Тоді "Вечірній квартал" виходив на каналі "Інтер", власники якого під час президентських перегонів підтримували Януковича.

Зараз студія Зеленського співпрацює з каналом "1+1", у його власника Ігоря Коломойського інші політичні пріоритети.

Зокрема, багато пишуть про симпатії Ігоря Валерійовича до Юлії Тимошенко.

То ж антипатії у цьому випадку більш ніж прозорі.

Простіше кажучи, ті, хто виводять Зеленського в лідери президентських рейтингів, не бачать або не хочуть бачити грані між сатирою на всіх політиків і на окремих, чиє висміювання вигідне людям у владі чи олігархам.

По-друге, Зеленський, особливо останнім часом, активно розширює свою цільову аудиторію, намацуючи точки, які болять значній кількості українців.

Показовий приклад – ролик до Дня Незалежності, до змісту якого виникли запитання.

Зокрема, очільник Комітету виборців Олексій Кошель вважає ролики Зеленського образливими для громадян України.

Він уточнив: "У них йдеться про загиблих під час Революції Гідності, але немає жодної згадки про загиблих у війні з Росією.

Актор Зеленський продовжує активно працювати на російському кінематографічному та розважальному ринку.

Тому й намагається не переходити червоної лінії для Росії, з тим щоб зберігати комфортні умови для свого бізнесу".

Інший приклад – масштабна гастрольна діяльність студії "Квартал 95" та "Ліги сміху".

Сіверськодонецьк, Бердянськ, Одеса, Прилуки, Житомир, Вінниця, Ужгород… Концерти поєднуються з благодійністю, як приміром, було у прифронтовому Сіверськодонецьку.

У нас далеко не всі артисти хочуть гастролювати на Донбасі.

Але й далеко не всі планують потрапити у велику політику.

То ж на ці поїздки можна дивитися і як на звичайний заробіток, і як на технологію з підвищення рейтингу головного "квартальника".

По-третє, українці сприймають Зеленського не як бізнесмена, такого собі українського Маслякова, а як "слугу народу", котрий в житті і на екрані такий самий.

В Росії без відома Маслякова пробитися на ринок телевізійного гумору неможливо.

У нас поки не так, проте політична сатира – це ніша "Кварталу".

Масляков, як і Зеленський, має політичну позицію.

На останніх президентських виборах він був довіреною особою Путіна.

Політична позиція Зеленського тонша, він між владою й опозицією, а бути "між" - це також успішний бізнес.

Повернемося до шансів головного коміка.

В країні, де політичні ток-шоу і талант-шоу збирають біля екранів телевізорів масштабну аудиторію, розкручені зірки мають непогані шанси на підтримку певної частини виборців.

Звідси - засилля політиків великого і дрібного калібру в ефірах, авторські програми, де депутати розповідають про корупцію, зловживання, інтриги в коридорах влади.

Але не про свої стратегії з управління державою.

Не розповідає про стратегію і Зеленський.

То ж можна припустити, що його поява на виборах обмежиться роллю технічного кандидата, який висміюватиме конкурентів Її (або Його).

Бо, по-перше, українська політика дуже мінлива, тому потрібно і далі залишатися "між".

А, по-друге, за президентськими виборами будуть парламентські і вони для розкрученого "слуги народу" виглядають куди перспективнішими.