Антитарифний "шатун": Хто першим поставить намети в урядовому кварталі

Вуличні акції почали "свободівці", до них приєдналися прихильники Юлії Тимошенко, яка закликала мітингувати не лише в столиці, але в регіонах.

Протести анонсував й Олег Ляшко, який закликав інші політсили долучитися до нього.

Проте так сталося, що вони не долучилися, а випередили "радикалів".

У цій ситуації, як кажуть, хто першим встав, того і тапочки: у кого більший мобілізаційний ресурс, той і на висоті.

Як жартували у соцмережах, склалося враження, що Тимошенко і Тягнибок змагалися, хто приведе менше людей на мітинг.

Переміг Тягнибок, бо сам не прийшов.

Проте слід розуміти, що сьогоднішня акція мала на меті не зібрати сотні тисяч прихильників, а застовпити територію і приватизувати саму тему протестів.

Простіше кажучи, хто перший поставить намети, той і переміг у внутрішньому опозиційному кастингу.

Іншим доведеться або домовлятися з власниками наметів, щоб постояти поряд, або шукати собі місце деінде.

Тому почали мітингувати сьогодні, а не 31-го жовтня, як пропонував Ляшко.

Хоча він і не пленарний.

За наявною інформацією, акції в урядовому кварталі столиці планують розгорнути відразу кілька політичних сил.

До вже згаданих "Батьківщини", "Свободи" й "радикалів" можуть приєднатися Сергій Каплін з профспілками.

Враховуючи політичні стосунки Капліна з групою "газовиків", ця колона не прямо представлятиме інтереси "опоблоківців", яких на протестні акції інші їх учасники не допустять.

Не складно прогнозувати участь у протестах сил різного спектру, тієї ж "АвтоЄвро.

Сили", соціалістів Іллі Киви чи "Нацкорпусу", адже ситуація з підвищенням ціни на газ дуже зручна для піару.

Наступної найближчими місяцями може й не бути.

Окрім проблеми, строкатості "антитарифного майдану" існують й інші складнощі.

Перша – проти його організаторів грає час.

У грудні українці отримають платіжки, в яких не буде тієї катастрофи, про яку зараз навипередки говорять опозиціонери.

Плюс – завдяки субсидіям найбідніші верстви населення підвищення ціни на газ не помітять.

Тобто, для того, щоб зібрати рейтингові бали через зростання тарифів в Тимошенко, Ляшка і компанії залишилося максимум півтора місяці.

Далі тема втратить актуальність.

Друга складність – схоже на те, що пікова активність протестів запланована на двадцяті числа листопада.

21 листопада починалися два Майдани – Помаранчевий та Євромайдан.

То ж під цю багато в чому сакральну дату розгойдуватимуть тему "третього майдану".

Такі сценарії вже розігрувалися в минулому, вони провалилися.

Але нині – передвиборчий період, тому варто очікувати вкладання максимального ресурсу у розкачування вулиці.

Причому її навмисно радикалізуватимуть, пам'ятаючи, що у грудні вже будуть платіжки, де не все так жахливо.

З одного боку, це серйозний виклик для влади, особливо для правоохоронців, яких провокуватимуть на конфлікти.

З іншого – враховуючи зацікавленість Москви у дестабілізації ситуації в Україні напередодні виборів, у влади з'являється чергове підтвердження на користь тези про проросійську сутність опозиції.

І тут все залежатиме від того, хто виграє війну в медіа за уми виборців.

Чим радикальнішими ставатимуть виступи "антитарифників", тим сильнішими будуть доводи влади.

Тому у виграші можуть виявитися ті політики, які критикуватимуть підвищення цін на газ, проте особисто в акціях участі не братимуть.

Третя складність полягає у тому, що одну акцію доведеться ділити між багатьма лідерами.

Зрозуміло, що процес хоче очолити Тимошенко.

Сьогоднішня її присутність на мітингу в Києві свідчить про намагання стати єдиним вожаком "антитарифного майдану".

Проте їй не дозволять цього зробити інші потенційні кандидати в президенти, які не захочуть віддавати Тимошенко зручний майданчик для передвиборчого піару, фрагментуючи акцію присутністю своїх людей і своїх партійних прапорів.