/https%3A%2F%2Fimg.depo.ua%2F195x130%2FNov2018%2F462307.jpg)
План України і гра Путіна: Що буде далі з українськими моряками
Взятим у полон 24 українським морякам в Криму інкримінують 3 статтю 322 КК РФ - незаконний перетин кордону, вчинений групою осіб за попередньою змовою або організованою групою із застосуванням насильства чи погрозою його застосуванням.
Максимальна санкція статті - 6 років ув'язнення.
Вчора були арештовані на два місяці 15 моряків.
Ще дев'ять очікують на таке ж рішення судів Сімферополя і Керчі сьогодні.
Ці терміни обрані судом, щоб продовжувати судилище і збирати нові докази.
Арештованих у Сімферополі помістили в "жіночий блок" СІЗО.
У той же час командир малого броньованого артилерійського катера ВМС ЗС України "Бердянськ" старший лейтенант Роман Мокряк відмовився відповідати на питання співробітників ФСБ і "зізнатися" в "злочинах".
Від початку повідомлялося про 6 поранених українціввнаслідок обстрілу кораблів росіянами на Азові.
Уповноважена з прав людини в Криму Людмила Лубіна зустрічалася з моряками, а про поранених сказала, що їх утримують в лікарні на території військової частини в Керчі.
Росія наполягає, що поранили тільки трьох чоловік.
Україна наполягає, що один перебуває у критичному стані, а троє - важкопоранені.
Захищають моряків у суді кримськотатарські адвокати, хоча російська сторона все ж нав'язала і своїх "захисників" українським хлопцям.
Украинские военнопленные моряки.
Захвачены РФ.
ситуация на данный момент pic.
— Roksolana.
Today&Крым (@Krim.
Rt) 28 ноября 2018 г.
Паралельно з цим ФСБ проводить обшук в активістки Українського культурного центру Галини Балабан.
Наразі вилучили техніку, зв'язку з дівчиною немає.
Поки все це відбувається активісти збирають для моряків речі і гроші.
На момент написання тексту вже було зібрано 130 тисяч гривень.
Про порушення Росією міжнародного морського права і всіх можливих угод, включаючи про спільне використання Азовського моря, вже було написано багато.
Але Кремль створює паралельну реальність, в якій керується внутрішніми законами.
Швидше за все, опираючись на те, що міжнародне право в регіоні було порушено ще в 2014-му році, коли відбулася анексія Криму.
І в цьому хаосі існує юридична казуїстика, завдяки якій Москва втілює в життя свою геополітичну гру, беручи нових українських заручників.
До того ж, Росія заявила, що на борту українських кораблів було двоє співробітників СБУ.
І вони також наразі в їхніх руках.
Обшуки у Балабан можна пояснити тим, що ФСБ хоче затримати і "розкусити" можливу операцію українських спецслужб на півострові.
В цій ситуації важливо розуміти, як саме Україна планує визволяти моряків.
Варто сказати, що над цим наша країна працює досить серйозно.
Що робить Україна.
По-перше, наразі з родичами затриманих моряків підписують договори адвокати, які будуть представляти і захищати їхні інтереси в Криму.
Як повідомив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, "ми всі заплатимо за адвокатів".
Уряд змінить для цього бюджет.
Це можна тлумачити так, що наша країна фінансово покриє витрати на юристів і родичам не доведеться захищати їх у справі проти Росії в Криму.
По-друге, над звільненням працює омбудсмен Людмила Денісова, а також МЗС, яке виносить питання на міжнародний рівень, а також в контакті з Червоним Хрестом.
Варто нагадати, що через агресію Росії на Азові був скликаний Радбез ООН, де засудили дії Росії.
Також МЗС в контакті з лідерами ЄС та США.
І хоча міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна має надати докази російської агресії на Азові, але більшість глав МЗС європеських країн, президент Польщі дуда, а також євродепутатів - та сама Ребекка Хармс, підтримали Україну.
Також про те, що США ситуація на Азові не подобається, підкреслив Дональд Трамп.
І тепер роздумує відмовитися від зустрічі з Путіним, а США вже вестимуть переговори з ЄС щодо відмови від "Північного потоку-2".
Яким чином все це до наших моряків? МЗС працює над збільшенням міжнародного тиску на Кремль.
Що в теорії може допомогти із звільненням хлопців.
Україна вже виступила з ініціативою посилення санкцій проти Росії.
По-третє, до процесу залучена віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, яка є представником президента Порошенка у гуманітарній підгрупі в Мінську.
Вона має досвід участі у звільненні заручників, зокрема у наймасштабнішому обміні полоненими минулого року.
Та вже зараз зрозуміло, що процес буде довгим.
Бо історія вийшла на глобальний рівень.
Такий самий, як і питання Сенцова.
Для чого це Путіну.
В історії з полоном українських моряків можна зрозуміти виграшну позицію України.
Наша держава нічого не порушила, діяла в рамках морського права та двосторонніх угод.
Проти нас відбулася агресія.
І ми вкотре винесли на міжнародний рівень питання війни з Росією, посиливши позицію введенням воєнного стану.
І зробивши центральним питання Криму, де це все відбулося.
Захід, особливо США, так само отримали значний аргумент у просуванні власних інтересів в ЄС.
"Пекельні санкції" проти Росії були б введені ними і так, тепер лише їх можна доповнити.
Але історія на Азові є додатковим інструментом США у тиску на ЄС щодо впровадження більш жорстких дій проти Росії.
Європейці, особливо німці, дещо вагалися останнім часом.
"Північний потік-2" будується попри польсько-прибалтійську опозицію, підтримувану США.
Тепер американці мають аргументи, які використають, щоб відбити бажання в ЄС бути більш м'якими з РФ.
Окрім відмови від "Північного потоку-2" лунають навіть пропозиції заборони для російських кораблів заходити в європейські порти.
А от інтерес Росії збагнути дуже важко.
Можна говорити, що на початку осені, коли українські кораблі "Донбас" і "Корець" пройшли під Кримським мостом, це була іміджева перемога України і поразка Росії, чого Путін вдруге допустити не міг.
Але плата за імідж може бути занадто високою.
З іншого боку, санкції проти Росії зі сторони США все одно посилюватимуться.
Зокрема і через невиконання росіянами Мінська - це одна з умов.
Тому Путін, схоже, вже і не розглядає можливості їх пом'якшення.
І в цих умовах, навпаки, може шукати можливості для створення нових точок напруги із Заходом.
Як для того, щоб мобілізувати власне населення на фоні падіння рейтингів до рівня 2013-го року.
Так і для можливості прямих контактів як із США, так і Україною.
Держдеп до речі вже закликав Порошенка до прямих переговорів з Путіним.
Під час цих переговорів Росія нав'язуватиме власне бачення і буде пробувати підсилити свої позиції.
До того ж, "агресія України", як це подає Росія, вже приправлена "інсайдами" про розміщення на території нашої держави американської бази.
І хоча нардеп Іван Вінник справді припускав такий варіант, а також вже більше року за гроші американців в Очакові будується центр ВМС, новини дають змогу Путіну ще більше мілітаризувати Крим.
А також зелене світло всередині Росії на подальшу агресію в Україні.
За нею послідує жорстка відповідь заходу, тому електорат варто підготувати до погіршення рівня життя заради глобальної мети Путіна.
Вже зараз у Крим, який за роки анексії перетворився на військову базу, якою був у часи СРСР, стягуються ракетні комплекси "Бал" та С-400.
Не варто нагадувати, що "Калібрами" з Криму можна накрити Європу та добити до Києва.
В умовах, у яких Путін сьогодні затиснутий, нова точка напруги йому потрібна.
Щоб грати із Заходом у довгу і спробувати щось з цього "вициганити".
Україні ж варто робити все і сподіватися, що ця гра зробить Росію слабшою.
І щоб не вийшло так, що українські моряки стануть заручниками лише для можливого обміну на росіян, які найближчим часом прийдуть в Україну для нових операцій чи "поблукати".

