Депутати розповіли, що думають про “талони на продукти” для українців

18 грудня.

У Литві уряд виділив 5 млн євро для того, аби малозабезпечені мешканці країни могли отримувати “талони” на придбання продуктів харчування із 20% знижкою від первинної ціни товару.

У такий спосіб литовці мають намір підтримати не лише бідних громадян, але й малий середній бізнес, адже талони розповсюджуватимуться лише на малі та середні фермерські магазини.

У Верховній раді України відреагували на приклад соціальної ініціативи Литви.

Одні депутати назвали її ефективною, а другі - заявили, що Україні така підтримка соціально незахищених — не по кишені, треті ж, взагалі, побачили у “литовських талонах” крайній крок, який нам наслідувати не варто.

Про це УНН розповіли самі народні обранці.

Так, за словами депутата, члена аграрного комітету ВР, Петра Юрчишина, українці сьогодні отримують субсидії, а грошей ще й на пільгові талони харчування — в українському бюджеті немає.

“Сьогодні українці отримують субсидії.

Я думаю, що у 2019 будуть їх й надалі отримувати у грошовій формі.

І тоді вже нехай самі визначаються, куди ці гроші витрачати.

Литва — більш заможна, аніж Україна.

Вони собі можуть сьогодні дозволити таку форму підтримки своїх жителів.

Рік-два, і Україна дожене, а то й пережене Литву.

Тоді зможемо повернутися до питання введення талонів.

Поки що ми фінансово не готові до цього”, — сказав політик.

Аналогічної думки дотримуються й колега Юрчишина — Андрій Антонищак (представник податкового комітету ВР — ред.).

На його думку, розмову про “талони” треба відкласти на кращі часи.

“Аби впроваджувати такі ініціативи — треба мати на це гроші.

Сьогодні грошей на це немає.

Коли будуть кошти — будемо думати й ділити їх.

Зараз їх немає, давайте відкладемо цю розмову”, — сказав нардеп у коментарі УНН.

Депутат Сергій Тригубенко, у свою чергу, назвав ініціативу Литви “у перспективі ефективною” і підкреслив її не лише соціальне спрямування, але й мету — допомогти бізнесу.

“В нас є субсидії та різного роду соціальні допомоги.

Проте, по-перше, мізерний розмір, а по-друге, нецільове використання (мова, власне, про забезпечення продуктами харчування малозабезпечених громадян) не дають на разі ніякого покращення якості життя українців.

...субсидування — у підсумку значно збільшує навантаження на бюджет країни без жодного закладеного компенсаторного механізму.

Тоді як у згаданій ініціативі литовців — закладена підтримка фермерства та малого підприємництва”, — зауважив Тригубенко.

В цілому, на переконання політика, до досвіду Литви із запровадження талонів треба придивитися більш уважно та проаналізувати його ефективність.

Натомість, депутат Сергій Каплін ініціативу із запровадження “харчових талонів” назвав крайнім кроком.

“Талони — це вже останній крок.

Вирок і крапка.

Ми досить багата країна.

По курятині — ми перші-другі експортери у світі.

Сьогодні треба розвивати сільське господарство, вкладати гроші у комбайни, а не в поліцію і вертольоти.

Україна заможна країна, з точки зору розвитку аграрного сектору.

Тож нам треба самим годувати українців”, — сказав він.

Схожу із Капліним позицію озвучив експерт з питань соціальної політики, екс-нардеп Андрій Павловський.

“Це вже крайній крок, якщо чесно (запровадження талонів — ред.).

Держава має виконувати свої прямі зобов’язання щодо малозабезпечених, до багатодітних, до пенсіонерів.

Їм сьогодні соціальну допомогу нараховують, орієнтуючись на такий віртуальний показник як рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

Це десь в половину виходить менше, аніж прожитковий мінімум.

Хоча кожен вид соціальної допомоги повинен бути не меншим за прожитковий мінімум для певної категорії.

Треба просто чесно виконувати чинне законодавство.

І тоді не треба буде роздавати талони на харчування”, — сказав він.

Представник бюджетного комітету ВР Іван Куліченко, у свою чергу, в ініціативі литовців побачив раціональне зерно і додав, що у магазинах дійсно було б доречно запровадити окремі полиці для малозабезпечених українців.

“Я б краще впровадив у магазинах якісь окремі полиці для малозабезпечених людей.

Де вони могли б купувати собі товари першої необхідності, за картками, наприклад.

Але на це потрібно гроші, поки що ми не готові”, — зауважив нардеп.

З метою економії, українці, навіть, почали споживати більше чорного хліба.

Крім того, як засвідчили дані Держстату, 14 млн українців проживають за межею бідності.

На продукти ж наші співвітчизники витрачають близько половини від своїх доходів.