"Пластини будуть у руці все життя"
"Пластини будуть у руці все життя"

"Пластини будуть у руці все життя"

14 листопада торік на Рівненщині в автомобільній аварії загинув чемпіон світу та Європи з рукоборства Андрій Пушкар і батько семиразового чемпіона світу з армспорту Олега Жоха — Сергій Жох.26-річний Олег Жох зазнав численних травм.

10 днів перебував у комі, але вижив.

­Проходить реабілітацію і працює над тим, щоб повернутися у спорт.

Відновлює ліву руку, якою здобув усі перемоги — вона від народження збіль­шена.

Під час аварії отримав перелом саме лівої руки.

В червні Жох провів майстер-клас у торговельно-розважальному комплексі "Вікторія Гарденс" у Львові, відвідав турнір з армспорту "Львів оупен кап".— Лікарі говорять, що відновлення проходить прекрасно, — каже Олег Жох.

— Але потрібен ще час і багато праці над собою.

Проходжу реабілітацію в Україні.

Зі мною працюють найкращі реабілітологи.

Роблять усе можливе, щоб я повністю відновився.

Я в хорошому стані.

Про спортивну форму ще рано говорити, але потроху вона відновлюється.

Коли вийшли з коми, мали часткову втрату пам'яті.

Як зараз із цим?— Усе добре.

Під час аварії отримав великі забої.

Перші два дні дійсно були певні проблеми з пам'яттю.

Але все відновилося, ніяких проблем немає.А у фізичному плані як почуваєтеся — наскільки відновилася ліва рука?— Ще навіть не наполовину.

Але якщо на половину повернути силу, то можна вигравати хороші змагання.

Думаю, що до 50 відсотків мені залишилося не так і багато.

Просто були певні моменти, ускладнення, через які не можна все одразу почати робити й повернути.

Чи можете пригадати ті перші секунди, коли виходили з коми?— Нічого не пам'ятаю взагалі.

Як і з того періоду, коли перебував у комі.

Це було довго.

Лікарі казали, що були варіанти, як мене з неї виводити.

Але це небажано було робити.

Я мав сам прийти до тями.

За 10 днів зробив це.

І дякувати Богу живий, здоровий.

Те, що ви вижили і вийшли з такого важкого стану — завдяки міцному здоров'ю?— Лікарі сказали: те, що я займався спортом — було помітно по моєму організму.

Він сильний, боровся.

Коли вам розповіли, що ваш батько і Андрій Пушкар загинули?— Коли прийшов до тями, я все знав.

Можливо, не в найперший день, але досить швидко після виходу з коми.

Розповів персонал лікарні.А з останніх хвилин перед аварією щось пам'ятаєте?— Нічого не пам'ятаю.

Тільки те, як виїжджав із Рівного, більше нічого (спортсмени відправлялися на міжнародний турнір у Польщі.

— ГПУ).Ви пережили страшну трагедію, в одній аварії втратили двох близьких людей.

Переосмислюєте життя, цінності?— Сильно про це не задумувався.

Я був вдячний Богові, що залишився живий.

І вдячний рідним і близьким, які допомогли мені повернутися до повноцінного життя.

Головне — щоб далі все йшло тільки на краще.

Я в такому стані, що можна вже зробити все.

Скільки операцій вам зробили на ліву руку?— Одну.

Синтезували її пластинами.

І це все було протягом однієї операції.Ці пластини не заважатимуть боротися?— Ні.

Лікарі сказали, що вони можуть бути в руці все життя і не заважатимуть.

Ваша ліва рука була спочатку слабша, ніж права.

Коли зрозуміли, що ваша унікальність може бути на користь в армспорті?— Так, ліва рука колись була слабша.

Одразу я того не розумів, якою сильною може стати ліва рука.

Навіть на чемпіо­наті області не міг перемогти на ліву.

Згодом потрапив у призи на чемпіонаті області.

Поїхав на чемпіонат України і виграв його серед юнаків чи юніорів.

Потім серед дорослих переміг.

А на дебютному чемпіонаті Європи програв.

Почав більше працювати над собою, і вже за рік у мене пішли перемоги.

Моя ліва рука відрізнялася з народження.

Коли почав багато тренуватися, вона швидше прогресувала і стала суттєво сильнішою.

Хоча і права в хорошій формі.

На праву руку я колись на чемпіонаті України ставав четвертим.

Вважаю, що потрібно тренуватися і можна правою виграти будь-що.

Все залежить від роботи над нею.2012 року на одному з турнірів ви посіли восьме місце в абсолютній ваговій категорії, перемагали тоді на 40 кг важчих суперників.

Відеонарізка з того чемпіонату досі популярна і масово поширюється в соцмережах.

Відчули після того, як різко зросла ваша популярність?— Чесно кажучи — ні.

Як і раніше, до мене підходили фанати, просили автограф, сфотографуватися.

Я тоді заявився в абсолютну вагову категорію, хоча впевненості, що добре виступлю, не було жодної.

Важив 70 кілограмів і виступав проти набагато важчих суперників.

Але я боровся, не здавався і увійшов у вісімку найсильніших.

І це було великим результатом для мене.

Коли можливе ваше повернення в арм­спорт і виступ на перших змаганнях?— Можливо, наприкінці осені виступлю на чемпіонаті України.

Фактично я вже почав готуватися до цього чемпіонату.

Прагне взяти реванш у канадця-чемпіона.

Олег Жох народився 13 жовтня 1992-го в селі Оженин Острозького району на Рівненщині.

Семиразовий чемпіон світу з рукоборства.

2012 року отримав звання заслужений майстер спорту України.

Найбільше хоче зустрітися і взяти реванш у багаторазового чемпіона світу на праву та ліву руку, канадця Девона Ларрата, якому програв 2013-го.

Любить грати в футбол.

Неодружений, має дівчину.

Источник материала
Поделиться сюжетом
Упоминаемые персоны