"В Україні святкують, а РФ – лютує": які норми закону про мову вже почали діяти і на які сфери поширюються – сюжет

main image main image

"В Україні святкують, а РФ – лютує": які норми закону про мову вже почали діяти і на які сфери поширюються – сюжет

Український закон про державну мову набув чинності.

Документ передбачає, що єдиною державною мовою в Україні є українська.

Говорити нею повинні державні службовці, працівники освіти, медіа, медицини та сфери обслуговування.

За незнання мови закон передбачає для посадовців відповідальність.

Втім, ця норма діятиме лише через три роки від дати ухвалення закону.

Чи готові публічні особи працювати за новими правилами, і на які сфери не поширюються норми закону, знає журналіст "5 каналу" Леся Головата.

За часів незалежності українська мова де-юре була єдиною державною, утім набувати цього статусу де-факто почала 16 липня, коли вступив у дію мовний закон.

В Україні – святкують, а Росія – лютує, вже вдруге ініціювавши засідання Радбезу ООН із цього питання.

"Зверху написано: закон України врегульовує питання життя, мовного буття громадян України.

Всі останні – відпочивайте у своїх державах.

І не маєте права сюди сунути носа", – не втручатися іноземцям у внутрішні справи України радить мовознавець, один із розробників закону Павло Гриценко, голова Інституту української мови НАНУ.

І пояснює: права нацменшин не урізаються, а навпаки – розширюються.

"Створити передумови освоєння української мови.

І розкриття перспектив себе знайти в українському суспільстві.

Не шукати долі десь, а працювати на себе, на свою родину тут в Україні", – каже науковець.

Якою мовою сповідувати релігію чи спілкуватися в приватному житті – кожен і надалі обиратиме самостійно.

А от публічний простір починає українізовуватися:.

уся передвиборна агітація, комерційна реклама, маркування товарів, надання транспортних послуг - винятково українською, Високопосадовці, держслужбовці, армійці, прикордонники та правоохоронці за замовчуванням на роботі мають розмовляти державною.

Старший лейтенант поліції Євгеній Збитний так коментує цей пункт у законі: "Для мене це не норма закону, а спосіб життя українська мова, якою я завжди спілкуюся".

Інший поліцейський каже: "Зазвичай особи, до яких ми звертаємося, вони українську мову розуміють, прецедентів, що не розуміли би, що від них вимагають, не було".

Щоправда, виконувати закон готові не всі.

Так Дмитро Разумков, голова партії "Слуга народу" заявив: "Доки будуть окуповані Донбас та Крим, говоритиму російською".

Каже, щоб нібито нікому не спало на думку прийти його захищати.

Щойно закон ухвалили, він почав обростати фейками.

У Міністерстві культури ледь не щодня їх спростовують у соцмережах.

"Найпоширеніший фейк – це той, що тут буде мовна поліція, мовна інспекція, яка буде карати всіх підряд, хто не розмовляє українською мовою, буде садити їх у в'язницю.

Закон про мову взагалі не передбачає кримінальної відповідальності", – пояснює Оксана Бабінець, експерт директорату державної мовної політики Міністерства культури.

А от штрафи почнуть виписувати за три роки.

Максимальне покарання для так званих мовних рецидивістів – 11 тисяч 900 гривень.

Однак наразі скаржитися немає кому.

Обрати уповноваженого з мовних питань Кабмін має в середині жовтня.

Ще одна із головних новацій – за два роки всі іноземці, які захочуть набути українське громадянство, повинні складати іспит із української мови.

Голова Інституту української мови НАНУ говорить: "Розробити мережу цих пунктів, де можна отримувати по-перше, безкоштовно послуги в оволодінні українською мовою, а друге – атестування та отримання сертифікату".

Найбільші дискусії спричинили зміни в освіті.

Адже 2030-року всі випускники шкіл складатимуть ЗНО лише українською.

"Це спекуляція від політиків, бо вони хочуть налякати громадян звичайних, що ось – доведеться всі іспити складати лише українською мовою, хоча це теж не стосується іспиту з іноземних мов.

Вони складатимуться іноземними мовами", – говорять у Мінкульті.

На вулицях Києва закону радіють навіть російськомовні.

"У житті говорю по-російськлму і думаю по-російському.

Але я за те, щоб була українська мова в нашій державі.

Ніяких мовних патрулів я не боюся", – говорить одна з киянок.

Інша киянка каже: "Якщо ти працюєш в держструктурі, то краще, щоб ти знав українську мову".

А от 51 народний депутат просять Конституційний суд визнати мовний закон неконституційним.

А "Опозиційний блок" зареєстрував законопроєкт про скасування закону про державну мову.

На це Голова Інституту української мови НАНУ каже: "Я хочу застерегти – не гратися з вогнем національної свідомості українців".

Поправки до документа парламентарії розглядали на пленарних засіданнях майже два місяці – з 28 лютого.

Леся Головата, Олексій Тищенко, "5 канал".