Генетики створюють спаржу для українського клімату

main image main image

Генетики створюють спаржу для українського клімату

В Інституті овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України створили полігон для випробування гібридів спаржі.

Отримали її в провідних селекціонерів світу.

За неї не платили.

Взамін обіцяли розповідати про результати вирощування.— До нас цього ніхто не робив.

Аграрії отримають об'єктивну інформацію, бо ми нікого не розхвалюємо.

Буде видно, за який сорт варто братися, а який збитковий.

Досі фермери чули тільки реклами окремих компаній, — розповідає ­Тетяна Івченко, 40 років, завідувач лабораторії генетики та біотехнологій Інституту овочівництва та баштаництва.

— Ідею полігону ми придумали з аспіранткою.

Всю зиму писали листи електрон­ною поштою в найвідоміші компанії.

Вони надіслали нам безплатно насіння.

Ми уклали угоду про спів­працю.

Маємо їх інформувати про результати.Зібрали 25 гібридів спаржі.

Посіяли й стежать за розвитком.

Після отримання врожаю визначать, які найкраще підходять для українського клімату.

Щоб фермери знали, плантації якої спаржі найвигідніше закладати.— Ми в Інституті не виводимо власних сортів, бо це займає 12–16 років.

Там складна схема схрещування.

В українських аграріїв немає часу чекати, а беруться вирощувати вже, доки є попит на цю культуру.

Тому вибираємо найкращі з кращих.

У спаржі багато нюансів.

Наприклад, італійську невигідно садити, бо виростають довгі пагони.

Ресторани не хочуть таку купувати, а просять середню.Крім спаржі, в Україні популярні інші нішеві культури — батат, цибуля-шалот, артишок і кольорова картопля.

Їх вирощують дрібні фермери, які не можуть конкурувати з великими компаніями.

Продають малими партіями.