— Баклажанів у мене на городі більше, ніж помідорів, — розповідає Олександра Фазікош, 37 років, із міста Горішні Плавні Полтавської області.

— Цього року посадила сорт Альбатрос і була здивована.

На кущах смолисто-чорні плоди виглядають, наче круглі дзеркала.

Мають таку глянцеву поверхню, аж відблис­кують.Баклажани Альбатрос важать 350–400 г.

За формою подібні до груш.

Довго лежать і легко перевозяться.

Також має на ділянці сорт Дирижабль.

Плоди темно-фіолетові, продовгуваті, вагою 700–900 г.

Ці баклажани стійкі до інфекційних захворювань.— Рома F1 — один із найврожайних сортів.

Невибагливий, тому можна сіяти у будь-якій області.

Першого року з куща зібрала 3 кілограми баклажанів.

При квадратно-гніздовому способі посадки — 6 кілограмів.

Ділянку поділила на квадрати і в кутках посадила розсаду.

Так і поле не порожнє, і рослини отримають вдосталь сонця.У плодів сорту Рома тонка й м'яка шкірка.

Після повного достигання стає блискуча.

Вони темно-фіолетові, довжиною до 25 см.

На смак — без гіркоти.

Всередині зерна дрібні, їх мало.— Кому хочеться раніше посмакувати баклажанами, краще сіяти сорти Робін Гуд та Блек б'юті.

Дають урожай на 110-й день від появи сходів.

Один плід важить більше півкілограма.

Це надійний сорт.

Плоди зав'язуються навіть за негоди.Найпізніше достигає сорт Мишко — через 145 днів після появи сходів.

Має грушоподібні плоди вагою до 750 г.

М'якоть біла, без гіркоти.

Достигають сорти в різний час, хоча жінка їх сіє одночасно, на початку березня.

Якщо посіяти раніше, треба буде додатково підсвічувати.Від посіву до висадки у ґрунт має пройти більш як два місяці.У контейнерах змішує піввідра перепрілого компосту, по 1/3 відра торфу та піску.

Додає склянку деревного попелу та 2 ст.

суперфосфату.

Сіє насіння й присипає сумішшю.

Через два місяці висаджує в ґрунт.— Якщо посадити перерослу розсаду баклажану, вона сповільнює ріст.Підживлює ділянку з баклажанами тричі за сезон — через два тижні після пересадки, після появи бутонів та в період дозрівання.

Перше підживлення робить із нітрофоски.

Сипле її 1 ч.

у 5 л води.

Друге — калієм і фосфором.

Готує розчин із 3 ст.

азофоски та 10 л води.

Перемішує й поливає по 0,5 л на одну рослину.

Після зав'язування плодів вносить під кущі розведений курячий послід — 1 л на 20 л води.

Якщо є тільки перегній, то бере вдвічі менше води — 10 л.