Без гри та вболівальника: "Динамо" втрачає все

main image main image

Без гри та вболівальника: "Динамо" втрачає все

За останні роки багато чого змінилось.

"Фактор, сприйнятий істотою, визначає її вектор", - цікава цитатка, яка нібито досить глибока і в той же час доволі проста.

А щоб про неї сказали функціонери "Динамо" та що для них взагалі вектор? Адже, судячи з останніх років, принцип роботи там досить складний.

Саме це, на думку багатьох, і призвело до провалу киян, який чомусь найбільш гостро почали помічати саме цьогоріч.

Відсутність чіткої політики, плану та ідей - головні проблеми "Динамо" останніх років.

До слова, головні, але не єдині.

"Шахтар", який є для киян найголовнішим суперником часів незалежності, відірвався досить далеко.

Зараз болід "гірників" випереджає киян як мінімум на коло, враховуючи те, що відбувається у клубі та під час матчів на футбольному полі.

Чинні чемпіони України - приклад хорошої європейської команди, до якої, на жаль, вкрай далеко "біло-синім".

Причина проста - "гірники" чітко йдуть по писаній лінії, не відриваючись від неї за жодних обставин.

Те ж, що відбувається у столичному гранді (якщо цей клуб ще можна таким вважати) - пояснити важко.

Риба гниє з голови - "Динамо" ж страждає через верхівку.

Верхівку, яка повинна запросити топових спеціалістів, довіритись їм та не втручатись.

Та, на жаль, це не те, що можуть зробити функціонери киян, котрі з кожним роком додають ще більше сивого волосся своїм відданим вболівальникам.

"Динамо" програє "Шахтарю" не тільки під час внутрішніх змагань, а й за межами футбольного поля.

"Шахтар" давним давно поставив на бразильців, які, скільки себе пам'ятає людина, народжена в часи незалежності, роблять погоду в клубі та приносять бажаний результат.

Впродовж років "Шахтар" не зрадив принципу - в чому можна пересвідчитись, подивившись на заявку команди зараз.

"Шахтар" одноманітний, але успішний.

"Динамо" ж зовсім протилежне, через що й програє.

Політика киян - доволі зрозуміла: потужна академія, яка повинна виховувати кадрів, котрі в майбутньому й складатимуть кістяк команди.

Скільки років "Шахтар" бере нових бразильців, скільки - кияни роблять акцент на академії, паралельно починаючи провальні проекти.

Так було із запрошенням відомих футболістів при Блохіні; так було, коли покликали бразильців минулоріч, так було і буде, поки "біло-сині" не продовжать слідувати якомусь одному, чітко вираженому вектору.

Та, щоцікаво, такий у них є: запрошувати тренерів із "динамівським серцем" - ще один провал.

Футбол - гра різних стилів, підходів та ідей, однак чекати поки заграє тактика, яку вже давним давно змінили декілька інших значно успішніших, - незрозуміла ідея керівників "Динамо".

Все просто: грати за конспектами в 2019 році не можна.

Не можна грати в неактуальний футбол, тим більше, усвідомлюючи, що він не приносить ні задоволення, ні результату роками.

Функціонери "Динамо" наївні, як і їх вболівальники.

Поки "Шахтар" контролює м'яч на рівні з командою генія Гвардіоли, кияни не можуть обіграти чернігівську "Десну".

Реальність така, що навіть там, де колись починав Андрій Ярмоленко, досить легко розібрати гру "біло-синіх" та бути готовим для неї.

"Шахтар" безліч матчів виграє тактично, сповідуючи свій вже вироблений стиль.

"Динамо" ж команда з відсутністю стилю, а залікові пункти сьогодні вони можуть заробити тільки через вищий клас виконавців.

В той час, як "Шахтар" безперервно будується цеглинка за цеглинкою, "Динамо" ніяк не може визначитись, що і як саме будувати, постійно руйнуючи напівготову конструкцію.

Така от невизначеність, безвідповідальність і призвела до того, що "Динамо" починає писати в своїй успішній історії новий параграф, який запам'ятається всім застоєм, який влаштували в найвідомішому українському клубі.

Якщо в минулому були рядки про перемоги над "Барселоною" та "Баварією", вихід у півфінал Ліги чемпіонів, то вже у цьому - заголовки "N-кількість років без Ліги чемпіонів", "Боротьба за медалі із "Зорею" і т.

"Думайте", - писало на багатьох білбордах ще зовсім недавно.

Шкода, що, як і у випадку з цитатою, інколи кожен сприймає деякі речі по-різному.

Павло Добровольський.