Капіталісти й протекціоністи. Медіапідсумки 18–24 листопада 2019 року

«Привіт! Зроби глибокий вдих та видих! Одна зі світових компаній (Sony Pictures Television.

– Авт.) зараз веде перемовини з нами, щоб викупити права на дистрибуцію проекту (“Перші ластівки”.

– Авт.) в інтернеті.

Тобто вона зацікавилась у тому, щоб “Ластівки” розлетілись по всьому світу і це круто! Поки ведуться перемовини, ми не можемо викласти серіал в мережу, ні на сайті, ні в You.

Tube, на жаль, але! Є одне круте “але” — це примножує шанси створення другого сезону! Хіба ти не хочеш цього?», — написав у неділю гендиректор Нового каналу Олексій Гладушевський.

І тут я нарешті повірила, що до керівництва медіа в Україні почали приходити капіталісти.

Бо раніше всі ці розмови про те, що «у нас є новий чудовий проект, який ми продаватимемо по всьому світу, а поки безкоштовно подивіться його в You.

Tube» викликали в мене певну недовіру до перспективності цих світових продажів: не те щоби в You.

Tube не можна було налаштувати геолокацію, але ж високий рівень світового піратства ніхто не скасовував.

Для Нового каналу це рішення теж не було очевидним, бо ще в суботу Олексій Гладушевський анонсував наміри за добу викласти всі серії в You.

Tube, а на «Телепорталі» теж висіло повідомлення з анонсом.

Тепер я разом з усім клубом ошуканих глядачів (це жарт, я рада за успіх колег із Нового каналу) чекатиму, як скоро і на якій ОТТ-платформі українці зможуть побачити всі серії в платному доступі.

Наголошую: це не обов’язково має бути українська платформа, це може бути будь-яка платформа в світі, до якої мають легальний доступ українці.

Можливо, мають поки що, бо до влади в медійній галузі разом із капіталістами прийшли протекціоністи.

«Є цікавий нюанс, який виходить за межі свободи поширення інформації і має виключно економічне підґрунтя.

Це сплата податків.

Якщо мова йде про платформи загального доступу, то ми вважаємо, що ці організації отримують доходи на українській території, а тому, власне, і податки вони повинні платити на українській території», — сказав голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, презентуючи концепцію нового закону про медіа.

Закон стане основним для телебачення, радіо, провайдерів, преси, інтернет-ЗМІ.

Його автори також мають наміри розповсюдити українське регулювання на всі присутні в Україні соціальні мережі та ОТТ-платформи незалежно від країни їхнього походження.

Зокрема, іноземним ОТТ-платформам пропонують проходити процедуру реєстрації в Україні, щороку звітувати про структуру власності та дотримуватись усіх вимог українського законодавства щодо контенту.

Серед таких вимог — заборона поширювати порнографію, мову ворожнечі, фільми, заборонені законом «Про кінематографію», та ціла низка інших заборон і вимог, зокрема, щодо сплати в Україні податків та квот на національний продукт і мову.

Саме через усі ці пропозиції в експертних колах заговорили про потенційний відхід з українського ринку світових гігантів типу Netflix як одну з можливих реакцій на зарегулювання невеликого в масштабах їхньої діяльності українського ринку.

Щоправда, не можна сказати, що в таких настроях наших керманичів немає жодної провини самих міжнародних платформ.

Чому, наприклад, українська аудиторія коштує на You.

Tube настільки дешево, що виробникам українського контенту вже кілька років байдуже, чи є вони на цьому супер-популярному за відвідуваністю майданчику, і вони переносять свій контент на власні платформи – кожен на свою?.

Особисто мені економічний протекціонізм подекуди світоглядно близький, бо я розумію, що відкриті ринки насправді невигідні економічно слабким країнам, а робочі місця мають створюватися близько до тих місць, де живуть люди, а не спонукати стихійну трудову міграцію за кордон.

Але як же набридло жити в відсталому інформаційному просторі: реєструвати акаунти на ліві картки або шукати на піратських сайтах фільми, які не показали українські прокатники, бо права в них були, але в потенціал цього кіно вони не повірили.

Іншими словами, я просто хочу заплатити 8 євро умовному Netflix і спокійно подивитися там «Перших ластівок» разом із рештою найкращих зразків виробленого українським телебаченням контенту.